TNFD, LEAP і SBTN: як будувати стійку звітність з біорізноманіття і який взаємозвʼязок з ESRS. Як український бізнес може адаптувати ці підходи до своїх реалій

Людмила ЦИГАНОК, засновниця ESG Liga, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, гендиректор «Офісу сталих рішень»
Біорізноманіття — це новий фактор капіталу. Його не можна списати як «екологію» чи залишити у колонці «поки не стосується нас». Якщо ви ще не знайомі з термінами TNFD, SBTN, LEAP — саме час вийти з тіні, бо ринки та регулятори вже у світлі. Як розібратись і не злякатись — у матеріалі нижче.
Вуглецевий слід — це рахунок за майбутнє.
А біорізноманіття — це кредит, який ми вже витратили.
Питання лише в тому, чи зможемо його повернути.
Розкриття ризиків, залежностей і впливів на природу вже прописані у CSRD/ESRS (зокрема ESRS E4, E1, S3), а ініціативи типу TNFD та SBTN пропонують чіткі алгоритми дій (LEAP framework) для адаптації до нових вимог. Питання не в тому, чи впливають ваші операції на природу, а в тому, наскільки ваша компанія готова це виміряти, керувати цим — і розкрити прозоро.
TNFD, SBTN, LEAP — що це таке і чому це не страшно, якщо почати?
TNFD
TNFD (Taskforce on Nature-related Financial Disclosures) — це нова ініціатива, яка прагне зробити природу такою ж обов’язковою у звітності, як клімат. Аналог TCFD, тільки для біорізноманіття.
Навіщо Вам про це знати? TNFD стане стандартом для інвесторів і банків, які фінансують проєкти з потенційним впливом на природу. Його структура впроваджена у ESRS E4 (Disclosure Requirement E4-1 – E4-6). Якщо ви не вмієте оцінити природу як актив, — ризикуєте втратити доступ до міжнародного фінансування.
Інструменти: TNFD має базові шаблони та кейси (безкоштовні). Також можна почати з екологічного паспорта підприємства + геоаналіз Google Earth Engine.
Приклади впровадження TNFD на практиці
Kao (Японія):
Philips:
Wallenius Wilhelmsen (морський транспорт):
SMBC Group (японська фінансова група):
Глобальні фінансові лідери:
LEAP
LEAP — фреймворк (основа) TNFD, що означає: Locate, Evaluate, Assess, Prepare. Це покрокова інструкція, як зрозуміти свій вплив на природу та залежності від неї.
Навіщо вам про це знати? LEAP — це операційний місток між ESG-відділом та бізнес-одиницями (агро, енергетика, логістика тощо). Його можна використовувати прямо зараз як базу для заповнення DR E4 у ESRS.
Порада – не починайте одразу з оцінки ризиків. Почніть з карти впливів. Вона допоможе зрозуміти, де ваш бізнес найвразливіший до деградації природи — і де має найбільший вплив.
Розглянемо приклад, як використовувати LEAP-фреймворк в цементній галузі
Крок 1. Locate – Визначаємо розташування.
Ідентифікуємо, де саме виробництво цементу взаємодіє з природними системами.
Приклади для цементної компанії:
Крок 2. Evaluate – Оцінюємо залежності та впливи – які природні ресурси критично важливі для виробництва, і як компанія впливає на природу.
Приклади:
Крок 3. Assess – Проаналізуємо ризики та можливості.
Оцінюємо ризики втрати доступу до природних ресурсів або посилення регулювання, а також можливості для сталих рішень.
Приклади:
Крок 4. Prepare – Підготуємо стратегію та звітність. Розробляємо стратегію управління природними ризиками, встановлюємо цілі, готуємо звітність.
Приклади дій:
Чому це важливо?
Зрозуміло, втрата ґрунту чи води – це підвищення витрат та операційні ризики. Необліковані впливи – це ризик втрати інвесторів та виходу з європейських ланцюгів постачання.
Натомість, правильна оцінка – це готовність до вимог ESRS E4 («Біорізноманіття та екосистеми») і перевага в експорті.
Приклад застосування LEAP: підприємство харчової промисловості
Етап | Приклад |
|---|---|
Locate | Елеватор або завод розташований поблизу водного ресурсу, що використовується для очищення або охолодження |
Evaluate | Компанія залежить від чистої води (залежність); спричиняє евтрофікацію через стоки (вплив) |
Assess | Забруднення → ризик штрафів, протестів громади; зниження води → ризик зупинки виробництва |
Prepare | Інтеграція метрик споживання води у звітність; план адаптації водозабору; партнерство з місцевою громадою |
SBTN
SBTN (Science-Based Targets for Nature) — ініціатива для постановки науково обґрунтованих цілей щодо природи (як SBTi для клімату).
Головна ідея: бізнес має не лише знижувати шкоду, а й відновлювати природу. Бізнес не повинен лякатись, бо це не про ідеальний стан одразу. Це про чесне визнання: ми залежимо від природи. І ризикуємо, якщо цього не враховуємо. Перші пілотні цілі включають прісну воду, наземні екосистеми, забруднення та вилучення ресурсів
Навіщо вам це знати? Ви не зможете звітувати якісно, не маючи науково обґрунтованої мети для біорізноманіття. SBTN формує очікування інвесторів, донорів та грантових програм, особливо у відбудові України.
А Nature-related risk — це:
Nature-related risk — це те, що вже впливає на ланцюг постачання, витрати на сировину, ризики перерв у виробництві.
Для кого створений SBTN?
Цей інструмент створено для компаній будь-якого сектору, які хочуть діяти відповідально щодо природи, інвесторів, які оцінюють ризики портфелю за екологічними критеріями, а також країн та муніципалітетів, які впроваджують природоорієнтовані рішення.
Ось приклади цілей за стандартами SBTN для різних галузей — сформульовані у форматі, наближеному до очікувань інвесторів, ESRS (особливо E4, S3) та майбутніх вимог TNFD:
Агросектор (зернові, тваринництво, молочна продукція) | Ціль 1: Ціль 2: Ціль 3: Ключовий індикатор: Інтеграція карт критичних середовищ IUCN у планування сівозмін. |
Енергетика (ТЕС, ВДЕ, гідроелектроенергетика) | Ціль 1: Ціль 2: Ціль 3: Ключовий індикатор: Включення карт біорізноманіття (MapBiomas, GBIF) у вибір локацій. |
Будівництво та нерухомість | Ціль 1: Ціль 2: Ціль 3: Ключовий індикатор: Відсоток забудов із сертифікацією BREEAM, LEED або Nature+. |
Фармацевтика / Хімічна промисловість | Ціль 1: Ціль 2: Ціль 3: Ключовий індикатор: Систематичний екотоксикологічний аудит + екосистемні компенсаційні заходи |
Текстиль / Мода | Ціль 1: Ціль 2: Ціль 3: Ключовий індикатор: % постачальників, що проходять оцінку залежностей і впливів за SBTN/LEAP. |
Як побудувати базову карту залежностей від природи?
Навіть середнє підприємство в Україні може зробити це просто:
Крок 1: Визначте основні ресурси
Що ви використовуєте? Вода, біомаса, земельні ресурси, запилення, регулювання температури?
Крок 2: З’ясуйте, звідки це надходить
Свердловина? Річка? Лісосмуга? Поле? Природа тут — не фон, а джерело.
Крок 3: Визначте загрози
Крок 4: Занесіть в карту dependencies (залежностей)
Це і є частина LEAP.
Приклади цілей за SBTN: зниження споживання води на 30% у вододефіцитних районах до 2030 року; відновлення 500 га природних екосистем після промислової діяльності; нульовий приріст нових площ під монокультури в регіонах із критичним біорізноманіттям.
LEAP на практиці в Україні
Багато українських компаній не мають baseline data. Але звичайна перевірка водозабору, стану ґрунтів, біоти на території — це вже початок.
До прикладу, агрокомпанія втратила врожайність кукурудзи на 30% через ерозію — затрати на відновлення вдвічі більше, ніж вартість запобіжних заходів. Завод біля водойми сплатив штрафи через мертву рибу — а це втрати в репутації + 3 роки перевірок.
Ґрунт — це прибуток. Його деградація — це зростання витрат на добрива, зниження врожайності. Запилювачі — це врожай. Зникнення бджіл у радіусі 3 км = 10-40% втрат для садівництва. Лісосмуги — це захист. Від пилових бур, ерозії, спеки.
Як біорізноманіття інтегрувати в стратегію і не обмежитися довідкою (відпискою)
Замість шаблонної довідки «впливу немає» зробіть наступне. Поставте ціль не знищити, а зберегти. Наприклад: «зменшити втрату ґрунтів на 10% за 2 роки». Визначте KPI: % полів із мульчуванням, кількість локацій з ентомофауною, наявність буферних зон. Врахуйте це в закупівлях і проєктуванні: добрива, розширення, відходи. Інтегруйте у ESRS E4 (біорізноманіття), ESRS S3 (громади), ESRS E1 (клімат).
Інвестор хоче не просто «зелену довідку», а сигнал відповідальності
Біорізноманіття вже стає фактором інвестиційної привабливості: банки додають оцінку впливу на природу у кредитні скоринги, а ЄС запроваджує Due Diligence Directive — перевірки впливу компанії на довкілля по ланцюгу.
Компанія, яка розуміє свої залежності та ризики від природи — привабливіша, стабільніша і стійкіша.
Біорізноманіття має стати будь-якою професійною складовою ESG-звітності, зокрема у ESRS, інакше звіти залишатимуться недосконалими в оцінці «матеріальності».
Як це все враховано в ESRS?
У ESRS E4 (Biodiversity and Ecosystems):
Практична інтеграція: як це виглядає на підприємстві
Етап | Що потрібно зробити | Інструмент |
|---|---|---|
Локація активів | Визначити, чи працює підприємство в зонах високої чутливості (водні басейни, Червона книга, Natura2000) | LEAP: Locate |
Залежності | Визначити залежність від природних ресурсів (вода, ґрунт, запилення) | LEAP: Evaluate |
Ризики | Оцінити втрати врожаю, зупинку виробництва, конфлікти з громадами через виснаження природи | TNFD + LEAP |
Цілі | Поставити мету: «До 2030 року знизити втручання в природні середовища на 30%» | SBTN |
Звітність | Описати цілі, прогрес і ризики у розділі E4 ESRS | ESRS + LEAP + TNFD |

Людмила Циганок, засновницею ESG Liga в Україні, гендиректором «Офіс сталих рішень» спеціально для журналу «Sustainability leaders giuide» №6, 2025.
Рекомендовані статті за темою:
Де отримати допомогу, знання, ментора в сфері ESG?
Все це доступно всім учасникам ESG Liga
В ESG Академія PAEW: як відбувається навчання стандартам, вимогам, інструментам і метрикам?
Звертайтесь з питань взаємодії:
Безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: 0 800 330 351
Підписатися на розсилку
Заявку отримано, наш менеджер зв’яжеться з Вами.
ЗакритиАвторизація
