Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 розділу V ПКУ, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 189.2 статті 189 розділу V ПКУ вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі, якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, ДПС звертає увагу, що у разі якщо з будь-яких причин у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження отримувачу (покупцю) зворотної тари вона не повертається відправнику (продавцю), то враховуючи норми пункту 189.2 статті 189 розділу V ПКУ вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача (покупця).

У постачальника (продавця) у цьому випадку податкові зобов’язання з ПДВ не виникають.

В даному випадку податкові інструменти працюють та змушують виконувати зобов’язання щодо поводження з тарою.