Спеціалізовані екологічні прокуратури у системі інституційних гарантій права людини на безпечне, чисте та стійке навколишнє природне середовище: півтора року досвіду
Вже понад півтора року в органах прокуратури діють спеціалізовані екологічні прокуратури.
Їх створення органічно поєднується зі Стратегією розвитку прокуратури на 2021-2023 роки, затвердженою наказом Генерального прокурора від 16.10.2020 № 489, якою передбачено, що одним із напрямів забезпечення високого рівня якості й ефективності реалізації конституційних функцій прокуратури є удосконалення реалізації прокурорами повноважень із підтримання публічного обвинувачення, організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та представництва інтересів держави в суді, зокрема шляхом запровадження галузевої та тематичної спеціалізації.
Ці прокуратури наділені широким колом повноважень, до яких належать: організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища, здійснення повноважень представництва інтересів держави в суді, здійснення діяльності як спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції поза межами кримінального провадження, а також участь у розгляді судами справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, у цій сфері тощо.
При визначенні основних завдань та повноважень враховувався саме предметний (тематичний) принцип, а також принцип концентрації компетенції і відповідальності, для забезпечення комплексного реагування на порушення закону, вирішення проблемних питань охорони довкілля.
Завдяки спеціалізації фактично в одному підрозділі зосереджено виконання всіх функцій, передбачених ст. 131-1 Конституції України, що дає можливість комплексно та відповідально виконувати завдання прокуратури на напрямі захисту інтересів суспільства та держави у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Звичайно, що пройдений шлях є порівняно невеликим, проте вже має можливість оцінити результати роботи цих прокуратур та їх значення у системі гарантій захисту прав людини на якісне довкілля.
Перед усім доцільно зупинитися на проведених організаційних заходах, які дозволили якісно змінити роботу уповноважених державних органів, удосконалити їх співпрацю.
Особливе значення має спільний наказ Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.06.2022, яким затверджено Порядок взаємодії між органами прокуратури, Національної поліції України, Служби безпеки України, уповноваженими органами державного нагляду (контролю), державними спеціалізованими установами під час виявлення та здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля.
Порядком врегульовано взаємодію уповноважених державних органів під час виявлення порушень законодавства, що можуть містити ознаки кримінальних правопорушень проти довкілля, а також здійснення їх досудового розслідування.
Збройна агресія також зумовила необхідність негайного розроблення інших нормативних актів, зокрема які мають врегулювати порядок і методику розрахунку збитків довкіллю, завданих російською федерацією. Активну участь у їх опрацюванні приймають спеціалізовані екологічні прокурори, які надають власну оцінку запропонованим нормативним актам з позиції публічного обвинувачення, можливості використання відповідних методик, як доказової бази вчинення злочинів окупаційними військами, у тому числі фактів екоциду.
Важливою платформою для злагодженої роботи на цьому напрямі стала участь представника прокуратури у складі оперативного штабу для фіксації, упорядкування інформації та формування єдиного реєстру збитків заподіяних довкіллю внаслідок вторгнення Російської Федерації на територію України, який створено Державною екологічною інспекцією України у березні цього року.
Окремо варто зупинитися на тому, що одним з принципів діяльності новоствореної екологічної прокуратури стала відкритість та готовність співпрацювати з активними членами суспільства, які вболівають за стан довкілля та його збереження. І це принципова позиція.
З часу створення у Офісі Генерального прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури проведене більше півтора десятка спільних заходів, у тому числі за участі Генерального прокурора та його заступників. Відбулося 2 тематичні зустрічі (щодо взаємодії у сфері поводження з відходами та охорони водних біоресурсів і тваринного світу), 2 зустрічі з представниками громадських організацій в регіонах (Закарпатська і Одеська області). За підтримки проактивної громадськості організовано та проведено низку навчальних заходів для прокурорів та для слідчих, було взято участь у конференціях, зокрема з долученням міжнародних експертів. Загалом до цих заходів приєдналося майже три десятки громадських організацій.
Проведена робота отримала схвальну оцінку суспільства, а постійна комунікація з громадськими організаціями, сприяла налагодженню тісної співпраці з ними, зокрема реєстрації кримінальних проваджень на підставі їхніх обґрунтованих звернень, виявлення конкретних порушень, у тому числі неналежного розслідування кримінальних проваджень.
Шляхом застосування кримінально- та позакримінально-правових заходів досягнуто і практичних результатів.
Наприклад, лише за липень-грудень в умовах збройного конфлікту Спеціалізованою екологічною прокуратурою Офісу Генерального прокурора повідомлено про підозру або направлено до суду обвинувальні акти за фактами заподіяння шкоди довкіллю на загальну суму понад 74 млн гривень.
За результатами комплексної роботи з виявлення, припинення та розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища упродовж 2022 року виявлено 6,1 тис. кримінальних правопорушень, для розгляду до суду направлено понад 1,6 тис. кримінальних проваджень.
У закінчених кримінальних провадженнях розмір встановленої шкоди складає понад 3,9 млрд грн, з яких відшкодовано 144,5 млн грн, накладено арешт на майно на суму 242 млн грн та заявлено позовів у кримінальних провадженнях на суму 3,6 млрд гривень.
Загалом за 2021-2022 роки зареєстровано понад 15,9 тис. кримінальних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища, до суду направлено понад 3,5 тис. обвинувальних актів.
І, на жаль, здебільшого це не малозначні факти. В окремих випадках мова йде про багатомільйонні суми збитків довкіллю, і саме запроваджена спеціалізація дозволила швидко та якісно завершити досудове розслідування та направити кримінальні провадження до суду.
Спеціалізованою екологічною прокуратурою Офісу Генерального прокурора до суду у жовтні 2021 року скеровано обвинувальний акт стосовно 3 учасників злочинного угрупування, які з використанням спеціальної техніки незаконно видобули пісок у гирлі р. Десна Броварського району Київської області в обсязі понад 407 тис. куб. м вартістю 342 млн грн, що призвело до тяжких наслідків у вигляді зміни берегової лінії, деформації ґрунтів, знищення ґрунтів та рослинності. Прокурорами також вжито заходи до забезпечення відшкодування шкоди завданої злочином у вигляді пред’явлення позову, накладення арешту на майно.
До суду 26.07.2021 скеровано обвинувальний акт стосовно голови правління одного з акціонерних товариств м. Запоріжжя, який з вересня по грудень 2018 року, за відсутності відповідних дозвільних документів, організував незаконне видобування граніту шляхом проведення масових вибухів на Передаточнинському родовищі, в результаті чого незаконно видобуто понад 180 тис. тонн корисних копалин, вартість яких оцінюється у понад 1 млрд грн.
Впровадження спеціалізації прокурорів дозволило сфокусувати увагу на захисті довкілля на окремих напрямках у сфері захисту довкілля.
Наприклад, вдвічі більше до суду скеровано кримінальних проваджень за фактом незаконного полювання (11 — у 2021 році проти 6 — у 2020 році). Поточного року до суду направлено 8 кримінальних проваджень цієї категорії. І мова йде не про «цифрові показники чи здобутки», адже за кожною такою «цифрою» виявлені факти заподіяння збитків живій природі та притягнення винних до відповідальності.
Спеціалізація прокурорів сприяла тому, що за роки незалежності вперше було повідомлено про підозру за фактом забруднення моря. Так, прокурорами Одещини повідомлено про підозру старшому помічнику капітана судна «STAVANGER» за фактом забруднення моря та неналежного виконання службових обов’язків, що призвело до скиду пальмової олії в акваторію морського порту «Південний» та спричинення 65 млн грн збитків навколишньому природному середовищу, а також скеровано до суду обвинувальний акт по обвинуваченню особи, яка самовільно розпочала будівництво готелю та причалу на узбережжі Чорного моря, що входить до території національного природного парку «Тузловські лимани».
З часу створення Спеціалізованої екологічної прокуратури до суду також скеровано 7 кримінальних проваджень за фактом забруднення атмосферного повітря (ст. 241 КК України). При цьому слід зауважити, що до цього часу вже багато років поспіль жодного кримінального провадження за вказаною кваліфікацією до суду не направлялося.
Наприклад, Харківською обласною прокуратурою у вересні 2021 року направлено до суду обвинувальний акт щодо службових осіб ТОВ «Коксовий завод «Новомет» за фактом забруднення атмосферного повітря шкідливими для життя людей та довкілля відходами промислового виробництва, чим спричинено шкоду у сумі понад 3 млн гривень.
Болючим питанням залишається охорона та збереження лісів, яке набуло особливої гостроти внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Адже ліси нашої держави зазнали безпрецедентних втрат. Внаслідок активних бойових дій від початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України пошкоджено десятки тисяч гектарів лісу, у 70 % випадків вони є причиною лісових пожеж, кількість яких збільшилася у рази, майже 650 тис. гектарів потребує розмінування.
Водночас, користуючись послабленням державного контролю, переорієнтацією роботи правоохоронних та інших органів, передусім на відсіч збройній агресії та усунення її наслідків, правопорушники й надалі намагаються збагатитися за рахунок лісів та лісових ресурсів. У третині регіонів зросла кількість розпочатих кримінальних проваджень за фактами незаконної порубки або незаконного перевезення, зберігання, збуту лісу.
Загалом за 11 місяців поточного року зареєстровано понад 3,6 тисячі кримінальних правопорушень у сфері охорони та збереження лісів, з яких 85 % за ст. 246 КК України.
З метою подолання цієї негативної тенденції в Офісі Генерального прокурора 29 листопада 2022 року під головуванням заступника Генерального прокурора Дмитра Вербицького відбулася спільна нарада керівників правоохоронних та інших державних органів за результатами якої прийнято низку заходів.
Окреме місце у роботі прокурорів посіла протидія корупційним проявам.
Загалом до суду за січень-листопад направлено 40 кримінальних проваджень цієї категорії з ознаками корупції, ще у низці повідомлено про підозру та досудове розслідування у них невдовзі буде завершено.
Так, Сумською обласною прокуратурою у грудні поточного року повідомлено про підозру заступнику директора державного агролісогосподарського підприємства «Лебединський Агролісгосп» в отриманні неправомірної вигоди у сумі 55 тис. грн за незаконний продаж ялинок без офіційного оформлення.
Іншим прикладом є направлений до суду 20.07.2022 обвинувальний акт стосовно одного із заступників голови Ковельської районної державної адміністрації, який вимагав та отримав неправомірну вигоду в сумі 4 тис. доларів США за вплив на прийняття рішення службовими особами Управління екології та інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації при видачі дозволу на викиди в атмосферне повітря.
Поточного року викрито діяльність понад 70 організованих злочинних груп, протиправна діяльність яких пов’язана з посяганням на об’єкти довкілля.
За процесуального керівництва Спеціальної екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора 05.12.2022 до суду скеровано обвинувальний акт стосовно лісничого ДП «Гайсинське лісове господарство» та інших осіб за фактом перевищення службових повноважень, які у складі злочинної групи під виглядом оздоровчих заходів лісу проводили незаконну порубку дерев та подальшу реалізацію, що спричинило збитки понад 32 млн грн.
Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації прокурори екологічної прокуратури забезпечують процесуальне керівництво у провадженнях щодо воєнних злочинів.
Наразі зареєстровано 74 кримінальних провадження, вчинені у сфері охорони навколишнього природного середовища, які пов’язані із вторгненням Російської Федерації на територію України. З них за статтею 441 КК України (екоцид) — 11 кримінальних проваджень, за статтею 438 КК України (порушення законів і звичаїв війни) — 61, за статтею 437 КК України (планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни) — 1, за статтею 113 КК України (диверсія) — 3.
За результатами досудового розслідування указаних кримінальних проваджень на цей час повідомлено про підозру 10 військовослужбовцям збройних сил Російської Федерації, стосовно 2 представників командної ланки обвинувальні акти направлено до суду.
Окремим напрямом роботи екологічних прокурорів залишається захист державних інтересів поза кримінально-правовими засобами. Вжиті організаційні, методичні та професійно орієнтовані заходи і створення спеціалізованих екологічних прокуратур дозволили збільшити суму вимог прокурорів у сфері охорони довкілля у 7,5 раза (14,3 млрд грн проти
1,9 млрд грн за попередні 2 роки (2019-2020).
Задоволено судами та добровільно відшкодовано відповідачами вимог прокурорів на 51,6 млрд грн (попередні 2 роки — 1,6 млрд грн). Виконано рішень судів на майже 2,9 млрд грн (у 24 рази більше, попередні 2 роки — 118 млн грн).
Прокурорами активізовану таку форму представництва інтересів держави, як вступ у розгляд справ за позовами інших осіб. Як результат, захищено інтереси держави на 434,3 млн грн (проти 4,7 млн грн за 2020 рік, тобто до створення спеціалізованих екологічних прокуратур).
При цьому не всі здобутки можна оцінити у вартісному вимірі, а окремі з них взагалі не доцільно вимірювати в грошах.
Наприклад, Верховний Суд 16.09.2022 залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою задоволено позов заступника Генерального прокурора про повернення територіальній громаді м. Києва земельних ділянок ландшафтного заказника «Жуків Острів» вартістю 45 млн гривень.
Головна цінність проведеної у даному випадку прокурорами результативної роботи полягає не у вартості повернених громаді земель, а у збереженні заповідної території.
За ініціативи Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, прокурори активно почали заявляти позови про зобов’язання органів влади та місцевих рад встановити в натурі межі об’єктів природно-заповідного фонду, щоб мінімізувати їх незаконне використання і розпорядження ними. Загалом, у цій сфері поточного року прокурорами пред’явлено позовів на понад 5,5 млрд грн, задоволено вимог прокурорів та добровільно відшкодовано відповідачами на 46,5 млрд грн(з урахуванням позовів минулих років). Виконано рішень судів цієї категорії на 473 млн грн, що є одним з індикаторів ефективності проведеної роботи.
Завдяки поєднанню функцій представництва і процесуального керівництва, Спеціалізованою екологічною прокуратурою Офісу Генерального прокурора, зібрано матеріали та у червні поточного року скеровано до суду 11 позовів на ділянки природно-заповідного фонду вартістю 52,6 млн грн, що незаконно передані у приватну власність для ведення особистого селянського господарства та розорюються. Судовий розгляд триває.
За позовом Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора у жовтні цього року судом прийнято рішення про повернення державі 777 га заповідних земель, які шляхом підроблення документів незаконно присвоєні приватними особами у лісовому заказнику загальнодержавного значення «Урочище «Унава».
Верховним Судом 28.09.2022 скасовано судові рішення, якими задоволено позов приватного мисливського господарства та поновлено на 15 років договір ведення мисливського господарства на 16 тис. га мисливських угідь, який не підлягає пролонгації.
За вступу у судовий спір екологічного прокурора 10.08.2022 судом відмовлено у задоволенні позову кооперативу «Селянський ліс»(засновниками є 4 фізичні особи із внесками до статутного фонду по 200 грн), який не маючи на те законних підстав намагався визнати через суд право власності на державний ліс площею більше 10 тис. га.
У сфері охорони надр спільно з іншими правоохоронними органами забезпечено ефективне виконання заходів, передбачених рішеннями Ради національної безпеки та оборони України.
За участі екологічних прокурорів Верховним Судом визнано недійсними через антиконкурентні узгоджені дії дозволи на видобування нафти і газу із родовища на Харківщині (початкові запаси газу — 308 млн куб. м, нафти —
207 тис. тонн); літієвих руд і піску із унікальних в своєму виді Шевченківського та Онутського родовищ (початкова ціна продажу спеціальних дозволів на аукціоні — 178 млн грн).
Повернуто у власність держави Гартівське родовище піску площею 28,9 га вартістю 635 млн грн через порушення умов договору та продовження видобування корисних копалин після зупинення дії дозволу.
Також за ефективної участі екологічних прокурорів у Верховному Суді до бюджету стягнуто 23 млн грн за порубку лісу, забруднення атмосферного повітря та водних об’єктів, а також повернуто державі три водосховища площею понад 750 га вартістю більше 300 млн грн, які мають комплексне призначення і незаконно використовувались комерційними структурами для риборозведення.
Всього в екологічній сфері поточного року прокурорами пред’явлено позовів на понад 9,7 млрд грн, задоволено вимог прокурорів і добровільно відшкодовано відповідачами 49,4 млрд грн (з урахуванням позовів минулих років), виконано судових рішень на 1,7 млрд гривень.
Таким чином, навіть в складних умовах воєнного стану робота прокурорів по захисту довкілля не припиняється, а пріоритет охорони навколишнього природного середовища залишається незмінним.
Джерело:
Спеціалізована екологічна прокуратура спеціально для журналу «SUSTAINABILITY LEADER‘S GUIDE» («ЖУРНАЛ ЛІДЕРА СТІЙКОГО РОЗВИТКУ» №2, 2023)
