Досягнення Україною Цілей сталого розвитку, які були затверджені на Саміті ООН зі сталого розвитку у 2015 році, включено до основних засад екологічної політики України. Цілі сталого розвитку ООН бралися до уваги під час підготовки державних стратегічних документів, однак вперше вони прописані на рівні окремого закону.

Вказані цілі стосуються якості повітря, змін клімату, сталого виробництва, споживання, поводження з відходами, а також якості води та її раціонального використання.

Питання водозабезпечення та водної безпеки стали вкрай актуальними в умовах збройного конфлікту з російським агресором. Захоплення російськими військами об’єктів водопостачання та тимчасове відновлення подачі води до Криму можуть спричинити посилення водного дефіциту, як на материковій частині, так і на півострові.

Навесні 2022 року під час російської агресії було зафіксовано обстріли та попадання снарядів у водонасосні станції, водопроводи, каналізаційні очисні споруди, що призвело до аварій та позбавило людей доступу до питної води. Без води залишилися жителі Маріуполя, яким прийшлось навіть пили воду з калюж. У березні 2022 року жителі Чернігова не мали можливості отримувати питну воду та користувалися водою з Десни, а у квітні з аналогічною проблемою зіткнулися жителі Миколаєва через пошкодження водогону Дніпро – Миколаїв.

Крім того, Україна належить до малозабезпечених водою країн: на одного жителя України припадає трохи більше 1 тис.м3 річкового стоку. Це вчетверо менше, ніж середня водозабезпеченість 1 жителя країн ЄС.

Дані по забору прісної води окремими секторами економіки в Україні показують високий відсоток споживання води промисловістю (40 %), в той час як середньосвітовий аналогічний показник становить близько 30 %, а в країнах ЄС є ще меншим.

Сьогодення диктує та примушує до принципів сталого управління водними ресурсами. Цей принцип має бути запроваджений як для окремого домогосподарства, так і  на кожному підприємстві та націлений на раціональне та ефективне водокористування.

Зупинимось більш детально на принципі ефективного водокористування на підприємстві.

• Аналізуємо водокористування на підприємстві

Перш за все, при прийнятті можливих ефективних рішень, необхідно проаналізувати окремо використання води на господарсько-побутові потреби і на виробничі потреби.

На господарсько-побутові потреби підприємства використовується вода питної якості. Для цих потреб підприємства найчастіше забирають воду з централізованих систем водопостачання або підземну воду з власних свердловин.

На деяких підприємствах споживання води на господарсько-побутові потреби може становити значну, а іноді переважну, частку загального споживання води. Господарсько-побутові стічні води найчастіше скидаються підприємствами у міські або відомчі централізовані каналізаційні системи. Об’єм цих вод (і плата за їх скид) визначається, у разі відсутності спеціального лічильника, за об’ємом господарсько-побутового водоспоживання. Крім того, у разі використання для господарсько-побутових (та інших) потреб підземної води з власної свердловини собівартість свіжої води для підприємства може в десятки разів перевищувати вартість води як ресурсу, що треба враховувати для оцінки водоспоживання.

Для детального аналізу виробничого водокористування необхідно отримати принципову технологічну схему виробництва з визначенням всіх технологічних процесів і операцій, для яких використовується вода.

Вимоги до якості виробничої води (її називають ще технологічною водою) різні. Вони залежать від виду продукції і визначаються галузевими нормами, технологічними регламентами, державними стандартами на виробництво тієї чи іншої продукції та іншими документами. Дотримання норм якості виробничої води є обов’язковим, тому що якість води впливає на якість продукції. З іншого боку, використання більш чистої води, наприклад, води питної якості, для виробничих потреб без відповідного обґрунтування є економічно і екологічно недоцільним.

• Оцінка втрат води

Основними причинами втрат свіжої води на підприємствах можуть бути систематичні витоки або протікання запірної арматури, нецільове використання, відсутність контролюючого обладнання.

Для оцінки перевитрат і втрат води на виявлених проблемних ділянках виробництва використовують експериментальне вимірювання витрат води в обраних технологічних процесах/операціях. Вимірювання витрат води здійснюється за допомогою приладів (витратомірів) або вручну (за допомогою ємності відомого об’єму і секундоміру).

При неможливості прямого вимірювання знаходять способи оцінки витрат/втрат води розрахунком. Витрата води, яка йде у продукцію або використовується для перебігання хімічних та інших процесів, може бути визначена за технологічним регламентом відповідного процесу або розрахована за рецептурою приготування розчинів/сумішей (наприклад, приготування бетонних сумішей, замішування тіста, приготування гальванічних розчинів).

В інших випадках реальні витрати води (наприклад, для миття, транспортування сировини, ін.) можна розрахувати за даними режиму процесу, подачі води насосом, тривалості, кількості включень насосу за певний період часу, тощо.

Пропонуємо розглянути деякі економічно-обгрунтовані заходи, які стануть у нагоді для більш ефективного використання водних ресурсів на підприємствах: 

• Заходи для зменшення споживання води на господарсько-побутові потреби

Ці заходи, перш за все, стосуються належного утримання підприємства, а саме, належного утримання зовнішньої та внутрішньої водопровідної системи і сантехнічного обладнання. Вони включають:

• Запобігання необгрунтованому використанню водопровідної води (наприклад, для поливу, прибирання).
• Перевірку стану сантехнічного обладнання в будівлях і цехах, виявлення і ремонт або заміна пошкодженого обладнання для запобігання систематичним втратам води.
• Встановлення приладів на трубопроводах для зниження тиску (витрат) води.
• Оновлення сантехнічного обладнання – удосконалення або заміна застарілих моделей кранів, душів, зливів туалетів на водозберігаючі, які зменшують або унеможливлюють перевитрату води. Можливі такі варіанти:
  • встановлення різного типу регулюючих пристроїв в звичайних зливних бачках туалетів для мінімізації витрати води без порушень рекомендацій виробника (можлива економія води на 1 змив – до 30 %);
  • використання туалетів зі зливними бачками з подвійними адаптерами (економія води 2,2-4,5 л на 1 змив)
  • використання дощової води.  Нинішній розвиток технологій дозволяє розширити використання дощової води не лише для поливу, а й для змиву унітазу, прибирання та навіть для прання.

• Використання туалетів сучасної моделі, що забезпечують скорочений об’єм води для змиву (6 л на 1 змив).
• Встановлення пісуарів сучасних моделей з таймерами, сенсорами для мінімізації витрати води або автоматичного змиву (економія води можлива більше 75 %).
• Встановлення аераторних насадок на водопровідні крани умивальників (економія води 40-70 %).
• Встановлення на умивальниках кранів, що самі перекриваються (через 1-20 секунд після натискання на головку), або кранів з інфрачервоними сенсорами (кількість води регулюється користувачем).
• Встановлення душових розпилювачів з аераторами.
• Використання душових насадок з ручним регулюванням ввімкнення/вимкнення води користувачем (натисканням на ручку).
• Підвищення екологічної культури людей (водокористувачів):
  • ознайомлення зі способами зменшення зайвих витрат води;
  • використання наочної інформації в місцях водокористування про необхідність заощадження води, тощо (можливе зниження витрат води до 10 %).

• Заходи з підвищення ефективності використання виробничої води

Для збереження свіжої води використовуються або можуть використовуватись альтернативні, внутрішні джерела водопостачання, такі як:

1. Оборотна вода і послідовно використана вода.

Ці внутрішні джерела водопостачання використовуються на підприємствах в основному для цілей охолодження або ж нагріву. Так, на підприємствах України у системах оборотного та повторно-послідовного водопостачання циркулює 45806 млн м³ води. Ця вода практично не потребує очищення, але є необхідність періодичного її підживлення для коригування складу, і тому підвищення ефективності роботи таких систем є також важливим для скорочення споживання свіжої води.

1. Очищена стічна вода власного підприємства.

Доцільність повторного використання промислових стічних вод на підприємстві визначається можливістю, складністю і вартістю їх локальної або загальнозаводської очистки відповідно до вимог якості виробничої води.

1. Відпрацьована вода іншого (сусіднього) підприємства.

Виробнича стічна вода, яка не використовується повторно, але за своєю якістю є придатною для технологічних потреб поруч розташованого підприємства (наприклад, малозабруднена, умовно чиста вода, паровий конденсат, тощо) може бути додатковим альтернативним джерелом водопостачання.

1. Використання частини талих і дощових вод підприємством у власному виробництві (у виробництві вогнетривів, у цементній промисловості, для потреб пожежогасіння, для зрошування с/г культур)

Тож мотивацію для сталого водоспоживання є те, що тільки об’єднавши наші зусилля з раціонального використання водних ресурсів та впровадження заходів щодо зниження їх  використання допоможуть захистити наше довкілля та пришвидшити нашу перемогу.

Автор: Олена Ковшова, еколог-практик, експерт асоціації професіоналів довкілля ПАЕУ