Головним критерієм віднесення об’єктів до об’єктів критичної інфраструктури є визнання, наслідків порушення сталого функціонування одного або низки об’єктів критичної інфраструктури можуть спричинити надзвичайні ситуації та/або мати негативний вплив на стан екологічної, енергетичної, економічної, фінансової безпеки, на стан обороноздатності держави, порушити систему управління нею. Тому передусім необхідно визначити важливість інфраструктурних об’єктів для надання основних послуг у всіх секторах економіки та сферах діяльності задля впровадження низки заходів щодо захисту таких об’єктів від реалізації можливості виникнення кризових ситуацій.
Для визначення економічних збитків при заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу у разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об’єкта необхідно спрогнозувати та враховувати усі фактори довкілля, які ймовірно можуть зазнати впливу. Загальний обсяг збитків розраховується як сума основних локальних збитків. Для цього необхідно виконати наступні роботи:
1. Оцінка вразливості
На цьому етапі аналізуються технологічне середовище і наявність у ньому небезпечних речовин, їх фізико-хімічні, хімічні, теплофізичні та інші властивості, наведені в науково-технічній, довідковій і нормативно-технічній літературі, що свідчать про їх небезпеку. При цьому розглядається не тільки можливість прояву небезпечних властивостей при виході речовин за межі апаратури та контакті з атмосферою, але й можливість небезпечних процесів в апаратах і трубопроводах, у тому числі можливість протікання некерованих реакцій.
Під час моделювання вибухів рекомендується розглядати:
При моделюванні пожеж рекомендується розглядати:
При моделюванні викидів шкідливих і токсичних речовин в атмосферу враховуються погодні умови, стан атмосфери, напрямок і швидкість вітру, умови викиду й інші параметри.
Важливо!
У процесі аналізу виявляються інші небезпечні фізичні та хімічні процеси, що можуть реалізуватися при виникненні і розвитку аварії, і оцінюється їх негативний вплив на населення, соціально важливі об’єкти, елементи екосистеми, майно юридичних і фізичних осіб і інші об’єкти «турботи» суспільства.
Для визначення рівня ризику на всіх етапах його аналізу допускається застосування будь-яких відомих у науково-технічній, довідковій, нормативній і методичній літературі методів розрахунку й оцінок небезпек, наслідків і ризику для об’єктів «турботи» за умови наявності обґрунтування їх застосування відповідно до наявних Методик.
Якщо підприємство належить до об’єктів підвищеної небезпеки (або об’єктів потенційної небезпеки), відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», суб’єкти господарської діяльності розробляють план локалізації і ліквідації аварійних ситуацій (ПЛАС) для кожного об’єкта підвищеної небезпеки, який вони експлуатують або планують експлуатувати та узгоджують його з Державною службою надзвичайних ситуацій України. А для потенційно-небезпечних об’єктів (ПНО), ПЛАС затверджуються лише керівником підприємства.
2. Визначення збитків
Законодавством у сфері захисту та правового режиму об’єктів критичної інфраструктури в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, особливого періоду не встановлені вимоги щодо використання методик для прогнозування розміру збитків. На даний час існують методики для оцінки збитків навколишньому середовищу від наслідків надзвичайної ситуації. У такому випадку розмір шкоди обчислюється уповноваженими особами, що здійснюють державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища за відповідними методиками, передбаченими законодавством у відповідних сферах.
Оскільки не встановлені чіткі вимоги щодо використання методик, підприємство може використовувати існуючі методики для прогнозування можливих збитків навколишньому середовищу у випадку настання надзвичайної ситуації.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» від 20.03.2022 № 326 затверджено «Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації». На виконання цієї постанови Держекоінспекцією розроблено методики розрахунку збитків, завданих довкіллю України, що можуть бути використані для розрахунків збитків навколишньому середовищу внаслідок надзвичайної ситуації:
Наказ «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану» від 04.04.2022 № 167 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 квітня 2022 р. за № 406/37742).
Ця Методика застосовується для визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам унаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану та визначає порядок розрахунку розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам державами, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання та фізичними особами через забруднення ґрунтів, засмічення земель, допущених унаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану внаслідок їх дій або бездіяльності на усіх землях України незалежно від їх категорій та форм власності.
Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення ґрунтів є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, ґрунти якої зазнали забруднення. Розмірною одиницею для розрахунку величини шкоди приймається об’єм ґрунтової маси 2000 куб.м на один гектар земельної ділянки.
Витрати для здійснення заходів щодо зниження чи ліквідації забруднення ґрунтів збільшуються залежно від глибини просочування забруднюючої речовини у співвідношенні як 10:3 (тобто при збільшенні глибини в 10 разів відносно глибини ґрунтового шару 0,2 м витрати для ліквідації забруднення збільшуються в 3 рази).
Забруднюючі речовини, що спричинили забруднення земельної ділянки, поділені на 4 групи небезпечності, основою для визначення яких є величини гранично допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин в ґрунті (додаток 1 до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171 (далі — Методики 171), а також Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також переліку таких речовин» від 15 грудня 2021 року № 1325).
Наказ «Про затвердження Методики розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди» від 13.04.2022 № 175 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2022 р. за № 433/37769).
Ця Методика визначає розрахунок маси неорганізованих викидів забруднюючих речовин або сумішей таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану, перелік яких визначено додатком 1 до цієї Методики, та визначення розмірів шкоди завданої такими викидами. Також у методиці наявні інформаційні додатки, у яких наведені приклади розрахунків.
Наказ «Про затвердження Методики визначення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу в межах територіального моря, виключної морської (економічної) зони та внутрішніх морських вод України в Азовському та Чорному морях» від 19.08.2022 № 309 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2022 р. за № 1253/38589).
Цією Методикою встановлений порядок визначення розміру збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу в межах територіального моря, виключної морської (економічної) зони та внутрішніх морських вод України в Азовському та Чорному морях внаслідок збройної агресії Російської Федерації, зокрема у разі забруднення та/або засмічення морських вод від суден, кораблів та інших плавучих засобів, у тому числі військових.
Наказ «Про затвердження Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами» від 15.09.2022 № 366 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2022 р. за № 1337/38673).
Ця Методика поширюється на посадових осіб, уповноважених здійснювати заходи державного нагляду (контролю) за геологічним вивченням, використанням та охороною надр, розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами (далі — заходи), та правоохоронні органи під час проведення слідчих дій (далі — посадові особи органів влади), а також на суб’єктів самовільного користування надрами.
Ця Методика визначає порядок розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами.
Для визначення економічних збитків при заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу у разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об’єкта критичної інфраструктури (міжсекторальні критерії) можна користуватися «Методикою оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру», затвердженою Постановою від 15.02.2002 № 175.
Цю Методику розроблено з метою визначення розмірів збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (далі — НС), завданих здоров’ю людей та об’єктам національної економіки. Надзвичайні ситуації техногенного характеру — це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо.
Відповідно до цієї Методики, усі збитки поділяються на види залежно від завданої фактичної шкоди, зокрема від:
Відповідно до територіального поширення та обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій (НС) — державний, регіональний, місцевий та об’єктовий.
Для кожного типу НС згідно з класифікатором НС, який прийнято та надано чинності Наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, встановлюється перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно від масштабів шкідливого впливу. Для кожного типу та виду НС залежно від їх рівня визначаються основні види збитків.
3. Внесення до переліку об’єктів критичної інфраструктури, надання документів та їх перелік
З метою ідентифікації підприємства, як об’єкта критичної інфраструктури, а також його категоризації, згідно з пунктом 8 розділу V «Методичних рекомендацій щодо категоризації об’єктів критичної інфраструктури», затверджених Наказом від 15.01.2021 № 23, необхідно подати дані щодо:
Важливо!
В обов’язковому порядку подаються підтверджуючі документи, на підставі яких було заповнено додатки 1 і 2 до Методики. У разі подання пакету документів на e-mail: agro-ki@minagro.gov.ua документи необхідно подавати в форматі PDF.
Схема послідовності дій із ідентифікації та категоризації об’єктів критичної інфраструктури наведена у додатку 3 до Методичних рекомендацій щодо категоризації об’єктів критичної інфраструктури (пункт 1 розділу IV).
Після внесення до переліку об’єктів критичної інфраструктури, агровиробник, якого включили до переліку, далі повинен звернутися до місцевої районної військової адміністрації (РВА), щоб новий статус було враховано у графіках вимкнення електроенергії.
Інформація, так само як і господарські операції, потребує перевірки якості і достовірності, обліку для того, щоб зафіксувати її, а потім проаналізувати й ухвалити зважені управлінські рішення. На сторінках журналу відповідаємо на найскладніші запитання. Надаємо юридичні консультації.
Передплатний індекс: 76987
Замовте журнал у фахівця:
(099) 370-4227, (096) 740-3028, a.prystupa@ukraine-oss.com
(068) 602-42-33, v.skrypnyk@ukraine-oss.com
(067) 110-71-73, (093) 787-29-64, tymoshenko@ukraine-oss.com
