Search
Generic filters
Вхід в кабінет
23 Січ 2023

«Газовою трубою» по економіці України: кому вигідна заборгованість за фактично ненадані послуги під час війни?

«Газовою трубою» по економіці України: кому вигідна заборгованість за фактично ненадані послуги під час війни?

Як виникають у підприємств заборгованості із розподілу природного газу за фактично ненадані послуги під час війни і чи можливо зупинити свавілля НКРЕКП?


Забезпечення побутових споживачів та промислових підприємств газом завжди було і залишається актуальним в Україні. Особливої актуальності це питання набуло в умовах війни. 

Підприємства використовують природний газ як енергетичний ресурс в основному та допоміжному виробництвах, зокрема: виробництво скла, мінеральних добрив, цегли та   будівельних блоків, ливарне виробництво, птахівництво, виробництво пару в харчовій промисловості тощо.

Тому так боляче сприймається питання сплати за розподіл природного газу, зважаючи на те що газовими мережами, побудованими колишніми колгоспами, підприємствами та звичайними громадянами,  «справно» користуються облгази. 

Важко повірити, але і в умовах війни частина українських бізнесменів на «газовій трубі» заробляють шалені кошти, ставлячи промислові підприємства – споживачів газу на грань банкрутства. 

Як це виглядає на практиці?

Розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу (в народі – транспортування газу), що надається Оператором газорозподільчих мереж (наприклад – облгазом) за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об’єкта (об’єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Такі норми закладені в Кодексі газорозподільчих систем який затверджено Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494, зокрема у пункті 1 глави 6 розділу VI. 

Тобто мова йде про замовлену річну потужність. Законодавець чомусь не захотів застосувати норму плати за фактичний обсяг розподілу (транспортування) природного газу.

На мові підприємства це означає, що  якщо самостійно замовив величину річної  потужності розподілу природного газу (в народі -транспортування газу), маєш справно сплачувати облгазу, навіть якщо цією послугою не користуєшся. ЗАМОВИВ – ПЛАТИ! 

В умовах війни, НКРЕКП своєю Постановою №528 від 24.05.2022 року «Про уточнення річної замовленої потужності об’єкта (об’єктів) споживача, що не є побутовим, в умовах воєнного стану», зробила маленьке послаблення і дозволила непобутовим споживачам одноразово, у термін з 24.05.2022 року по 15.09.2022 року провести коригування обсягів споживання (замовленої потужності) природного газу на 2022 рік. 

Проте вказаний нормативний акт в умовах війни  не вирішив проблем підприємств, в тому і числі будівельної галузі. 

При проведеному одноразовому коригуванні замовлених потужностей розподілу (транспортування) газу у травні – вересні 2022 року, підприємства не могли передбачити ускладнення економічної ситуації в подальшому та зменшення обсягів виробництва у рази. 

Події останніх місяців, пов’язані з обстрілами енергетичної інфраструктури підтверджують, що в умовах війни неможливо спланувати роботу підприємства та визначитись з обсягами замовленої річної потужності розподілу (транспортування) природного газу, потрібного для роботи підприємства.

Реалії сьогодення вказують на те, що в умовах війни підприємства потребують додаткового коригування обсягів замовленої річної потужності розподілу (транспортування) природного газу на 2022 рік у сторону зменшення

Проте діючі нормативні документи, зокрема Кодекс ГРС унеможливлюють це зробити. 

Настання форс-мажорних обставини під час війни на жаль не є аргументом для НКРЕКП.

У монополістів розв’язані руки і  в разі виникнення у підприємства заборгованості за фактично ненадані послуги, має право призупинити газопостачання підприємству. Зокрема, у такому випадку:

  1. несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу. Про це йде мова у Підпункт 2 пункту 1 глави 7 розділу VІ.

Зрозуміло, що майже смертельні наслідки для підприємства не забаряться.

Керівники підприємств з острахом чекають «обрізанців» – представників облгазу які приїдуть робити свою чорну справу, ставити пломбу на газову трубу.

Про необхідність вирішення цієї проблеми, Асоціація професіоналів довкілля «ПАЕУ» зверталася до Офісу Президента України та НКРЕКП. Проте дієва реакція поки відсутня.

Складається враження, що деякі посадовці не поспішають виконувати доручення Президента України по підтримці бізнесу в умовах війни.

З високих кабінетів у Києві проблеми підприємств видаються надуманими та дріб’язковими. 

НКРЕКП не квапиться підставити плече критично важливим галузям економіки.

Вказана проблема залишилася і в 2023 році.  Більшість споживачів газу поки що не хочуть про це говорити публічно, враховуючи монопольне становище транспортувальників газу.

Проте це не говорить про те, що проблеми не існує…Вона є і її слід вирішувати.

Вирішивши цю проблему, з’явиться можливість оживити будівельну галузь, відновлювати Україну, та допомагати Збройним Силам України.

А в майбутньому максимально скористатись можливостями, що дають нам ВДЕ та біогаз.


Людмила ЦИГАНОК, президентка Professional Association of Environmentalists of Ukraine, засновниця «Офіс сталих рішень»