Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Деякі питання реформування управління лісової галузі» від 7 вересня 2022 р. № 1003, яка  набула чинності 10.09.2022 та передбачає реформування лісової галузі.

Реформа передбачає:

Структурні перетворення

1. Ліквідацію 24 обласних управлінь лісового та мисливського господарства.
2. Утворення дев’яти регіональних офісів лісового та мисливського господарства:

• Північно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Рівне)
• Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Львів)
• Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Хмельницький)
• Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Вінниця)
• Центральне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Житомир)
• Північне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Чернігів)
• Північно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Харків)
• Південно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Дніпро)
• Південне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв).

1. Ліквідацію 158 лісогосподарських підприємств (держлісгоспів). 
2. Утворення єдиного державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Ліси України». 

Важливо!!! В подальшому планується перетворення державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі,

1. Утворення місцевих філій ДП «Ліси України».

Функціональні зміни

Формується модель з двома незалежними вертикалями управління лісами. 

1. ДП «Ліси України» здійснює господарську діяльність, 
2. Регіональні управління Держлісагентства впроваджують державну політику і контролюють діяльність лісокористувачів . 
3. Держлісагентство координує взаємодію двох вертикалей управління – ДП «Ліси України та регіональних управлінь Держлісагентства . 

Збереження державної власності на ліси

Постановою визначено, що відповідно до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» приватизація лісів ДП «Ліси України» і АТ в яке  буде перетворене державне підприємство, заборонена.

Важливо* У розпорядження ДП «Ліси України» переходить право постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення. Також ДП «Ліси України» стане правонаступником договорів довгострокового та короткострокового тимчасового користування лісами, лісових сервітутів, договорів про умови ведення мисливського господарства суб’єктів господарювання та сертифікатів ведення лісового господарства PEFC та FSC суб’єктів господарювання, які перебувають у сфері управління Держагентства, що реорганізуються.

Прихильники та противники реформи

---

В основу рішень Міндовкілля та Держлісагенства щодо підтримки реформування галузі, як вбачається із матеріалів, лягли обгрунтування Центру розвитку ринкової економіки (CMD-Ukraine), м.Київ, голова правління Гужва І.Ю, який вважає критично необхідним негайне реформування існуючої системи виходячи із наступного:

• • відсутність системного державного фінансування змушує шукати шляхи самофінансування за рахунок лісозаготівлі незалежно від екологічного значення лісів, що призводить до виснаження лісів та суперечить вимогам сталого  використання лісів.
  • за відсутності реформування галузі через хронічні системні проблеми вже у короткостроковій перспективі очікується скорочення ВВП – на 0,1%, числа зайнятих на 7,4 тис. осіб, зменшення податкових надходжень на 185 млн грн та експорту готової продукції деревообробної та меблевої галузей на 12%.

• форма ДП з подальшою з подальшою корпоратизацією і перетворенням на ПАТ є найбільш вдалим варіантом реалізації реформи. Проведений аналіз засвідчує, що альтернативні підходи мають значні недоліки як бюрократичного характеру так і несуть соціальні ризики. Крім того, такий підхід відповідає досвіду країн ЄС – Польщі, Словаччини, Литві, Фінляндії та ін.

• моделювання орієнтовних показників діяльності такого ДП в середньостроковій перспективі (протягом наступних 5 років) показує зростання площі відтворення лісів на 34%, на чверть збільшення заготівлі, доходів від реалізації на 61%, чистого прибутку та капітальних інвестицій в 2 рази (в постійних цінах). Крім того, прогнозується зростання середньої заробітної плати в 2,5 рази.
• реформування дозволить системно вирішити хронічні проблеми управління, що накопичувались роками, зокрема ліквідувати фінансові дисбаланси у галузі (наприклад середня з/п між лісогосподарськими підприємствами відрізняється у 8! разів), забезпечити ведення лісового господарства до стандартів та практик ЄС, вирішити конфлікт розподілу функцій у лісовій сфері (контролююча – господарююча), збільшити інвестиційну привабливість галузі (централізована форма управління зрозуміла для інвестора) та відповідно залучити кредитні ресурси, гранти ЄС на впровадження інноваційно-інвестиційних проектів, скоротити незаконні рубки, детінізувати ринок деревини і головне забезпечити сталий та ефективний розвиток лісового господарства.
• Зокрема за найбільш консервативним сценарієм (детінізація ринку та збільшення пропозиції ліквідної деревини) прогнозується: зростання ВВП на додаткові 0,125% (за рахунок розвитку деревообробної галузі), створення 25 тис. нових робочих місць, додаткові 260 млн грн податків та зростання експорту готової продукції деревообробки на 20%. У разі додаткового розширення капітальних інвестицій у глибоку деревообробку очікується зростання ВВП на додаткові 0,6%, створення 51 тис. нових робочих місць, з додаткові 1 млрд грн податків та зростання експорту готової продукції деревообробки в 1,52 рази.
• очікується, що реформа лісового господарства сприятиме досягненню позитивних екологічних ефектів:

• підвищення рівня лісистості, зокрема через реалізацію Програми Президента «Зелена країна», в рамках якої передбачено висадити 1 млрд нових дерев;
• досягнення цілей сталого розвитку – збільшення лісистості в Україні сприятиме досягненню цілі сталого розвитку №13 «Боротьба зі зміною клімату», а також Програми Європейського зеленого курсу з побудови кліматично-нейтральної Європи з низьким вуглецевим слідом до 2050 р.
• невиснажливому використання лісів – спрощення доступу деревообробних підприємств до лісової сировини внаслідок реформи сприятиме оптимізації використання деревини та збільшенню її поглибленої переробки.

Противниками такого реформування стали народні депутати Фріс І.П., Матусевич О.Б., Бакунець П.А., Прощук Е.П., Мандзй С.В. та інші народні депутати України, якими зареєстровано проект Постанови Верховної Ради України про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо недопущення створення державного унітарного комерційного підприємства “Ліси України” (ДУКП “Ліси України”) та руйнування лісової галузі в Україні (реєстр. № 7517).

Метою проекту Постанови визначено недопущення прийняття Кабінетом Міністрів України управлінських рішень щодо ліквідації державних лісогосподарських підприємств, які перебувають у сфері управління Держлісагентства, та утворення ДУКП “Ліси України”.

Комітет з питань екологічної політики та природокористування на своєму засіданні 07.07.2022 розглянув проект Постанови Верховної Ради України про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо недопущення створення державного унітарного комерційного підприємства “Ліси України” (ДУКП “Ліси України”) та руйнування лісової галузі в Україні (реєстр. № 7517 від 04.07.2022), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Матусевичем О.Б., Бакунцем П.А., Прощуком Е.П., Мандзієм С.В. та іншими народними депутатами України.

Комітети ВР з питань екологічної політики та природокористування (голова О.Бондаренко) та комітет з питань аграрної та земельних політики (голова О.Гайду) прийняли рішення щодо необхідності розгляду вказаного Проекту Постанови ВР на засіданні ВР та прийняття  в цілому. 

В рішеннях комітетів зазначається, що рішення щодо реорганізації галузі під час дії воєнного стану недоцільне, потребує широкого громадського обговорення та вказують на недостатність обгрунтування.

Заслуговує на увагу висновок Міністерства фінансів України до проекту Постанови.

Мінфін зазначає: реалізація постанови може призвести до втрат місцевих бюджетів, у тому числі і від надходжень податку на доходи фізичних осіб, які після 2 реорганізації можуть зараховуватися за місцем реєстрації новоствореного підприємства ДП «Ліси України».  

Спрямування коштів лісогосподарських підприємств на проведення заходів з реорганізації (інвентаризації та оцінки активів та пасивів лісгоспів), відрахування держлісгоспів на створення та забезпечення функціонування ДП «Ліси України» потребуватиме не лише додаткових витрат, що неприйнятно в умовах воєнного стану, а також матиме вплив на обсяги сплати держлісгоспами частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету внаслідок необхідності утримання підприємства.

Не дивлячись на розбіжності, КМУ приступив до «реформування лісової галузі».

Насторожує така поквапливість із проведенням реформ в умовах воєнного стану.

 Уявляєте, з яким нетерпінням автори реформ чекають на перетворення ДП в Акціонерне Товариство, щоб ввести до наглядової ради акціонерного товариства «Ліси України» своїх членів для  управління народним добром?

Наступний крок в реформі, – це заповнення посад в місцевих філіях, так би мовити, поближче до лісу.

За матеріалами громадської організації «Відкритий ліс» на посаду керівника Великобичківської філії ДП «Ліси України» претендує колишній директор Великобичківського лісомисливського господарства Юрій Сойма – фігурант багатьох корупційних скандалів, якого пов’язують з «лісовою мафією». 

Як повідомляє Regionews, зараз в суді розглядаються справи, в яких він звинувачується у розкраданні державних коштів та підробці документів.

Невже екологічна спільнота буде пасивним спостерігачем і не впливатиме на очищення лісової галузі від осіб які роками наживаються на народних природних ресурсах?

 

Давайте уважніша придивимося на осіб які уже прийшли у «реформовану галузь» та ще знаходяться в якості претендентів!

Далі буде…

---

Підготував Іван Паламарчук, Голова комітету охорони надр Асоціації ПАЕУ, заслужений природоохоронець, експерт з питань надрокористування, агроекології та екологічного контролю