Асоціація професіоналів довкілля «ПАЕУ» об’єднала понад 7000 фахівців-практиків, 350 підприємств різних сфер та галузей, 55 провідних ЗВО заради:
В цьому напрямку ПАЕУ багато вдалося втілити в життя.
Проводилася серія екологічних форумів, зустрічей, семінарів по всій Україні, направлених на дерегуляцію природоохоронного законодавства, які мали відчутний успіх. Членами ПАЕУ реалізовано багато проектів екомодернізації, тобто рішення абсолютно фізично відчутні, не паперові.
Водночас досі багато напрацювань ПАЕУ залишилися ще не реалізованими через опір бюрократичного апарату, різні центри впливу, непрофесіоналізм чиновництва, зарегульованість законодавства, збереження корупційних ризиків в законодавстві.
Саме через опір свідомої громадськості і експертного середовища не вдалося «протягнути» Проект Закону «Про державний екологічний контроль» №3091.
Зараз Міндовкілля намагається протягнути проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» з косметичними змінами, які не змінюють для бізнесу нічого.
Попереду ще багато всіляких викликів, в т.ч народжених війною, для вирішення яких потрібно шукати сучасні ефективні рішення.
Що маємо сьогодні?
Наразі доходи держбюджету покривають менш, ніж третину видатків.
Через це щомісяця утворюється багатомільярдний дефіцит, для покриття якого Україна звертається до міжнародних фінансових організацій та країн-партнерів.
Проте допомога від них іде довго, неритмічно і часто із запізненнями, тож уряду доводиться просити про допомогу НБУ, який “друкує” гривні. Однак це не може тривати довго: грошова емісія загрожує ростом цін та знеціненням гривні.
Через це уряд намагається зменшити діру в бюджеті шляхом збільшення доходів та скорочення видатків. Кабмін уже повернув скасовані на початку війни податки на імпорт (мита, ПДВ, акцизи). Утім, враховуючи падіння обсягів імпорту через проблеми з логістикою, ситуацію з бюджетом це не поліпшить.
Запровадити додаткові податки Уряд не може, бо це похитне віру бізнесу в Україну і завадить відновленню економіки. Зі скороченням видатків справи ще гірші. З початку війни уряд фінансує лише захищені статті, і навіть так іноді виникають труднощі. Отже, місця для бюджетного маневру майже нема.
Що пропонує Уряд?
План трансформації пропонує кардинально зменшити кількість органів влади та чиновників, які там працюють. Зміни ініціюється проводити на найвищому рівні, починаючи з Кабінету Міністрів.
Кількість міністерств хочуть зменшити з 20 до 12 шляхом об’єднання та ліквідації.
Слід зазначити, що Україна займає 130 місце в світі за рейтингом економічних свобод (Economic Freedom Index) і має лише 54 зі 100 балів, що відносить нас до категорії переважно економічно не вільних країн.
А що із дерегуляцією?
Дерегуляція має на меті змінити існуючий стан речей і суттєво розширити рівень економічних свобод в Україні для подальшого економічного зростання.
Для реалізації цієї амбітної мети, Постановою Кабінету Міністрів України
від 13 січня 2023 р. № 44 затверджено склад Міжвідомчої робочої групи з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності та Положення про Міжвідомчу робочу групу.
Усього запропонували скасувати 47% ліцензій і дозволів.
За повідомленнями прес-служби Мінекономіки:
«таке безпрецедентне рішення має на меті суттєво розширити економічні свободи в Україні і стимулювати розвиток підприємництва.
Вільне регуляторне середовище – надзвичайно важливий чинник економічного зростання. Україна поставила за мету за десять років зробити стрибок від перехідної економіки до економіки, що розвивається. Для цього маємо суттєво підвищити рівень економічних свобод в Україні. І дерегуляція – один з кроків до цієї мети.
Ми ліквідуємо інструменти, що заважають бізнесу нормально працювати, серед яких є рудименти ще радянських часів.
Суттєво спростимо та оцифруємо інструменти, необхідні для захисту інтересів суспільства. Прикладів, де можна спросити умови ведення бізнесу, безліч.
Наприклад, в сфері трудових відносин та безпеки праці зараз діють такі архаїчні норми:
Міжвідомча робоча група, крім безпосереднього скасування, також рекомендувала оптимізувати (оцифрувати, привести у відповідність до ЗУ «Про адміністративні послуги» і спростити) ще біля третини інструментів, що належать до сфери компетенції Міністерства економіки.
На наступному засіданні Міжвідомчої робочої групи будуть розглянуті інструменти у сферах, формування політики, в яких здійснює Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
Зазначимо, якщо Міндовкілля і надалі буде стороннім спостерігачем, ще одне повторне об’єднання – Міненергетики та Міндовкілля неминуче.
Чи залишиться в пріоритеті, невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України – охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення сталого розвитку і мінімізації екологічних ризиків?
Питання поки що відкрите…
Підготував Іван Паламарчук, заслужений природоохоронець України, голова комітету охорони надр Асоціації професіоналів довкілля ПАЕУ
На наступному засіданні Міжвідомчої робочої групи будуть розглянуті інструменти у сферах, формування політики, в яких здійснює Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.