13 Черв 2023

Синхронізація екологічного та містобудівного законодавства: пояснення

Неможливо здійснити будівництво чи реконструкції підприємства, комунікацій без відповідної проектно-кошторисної документації.

Згідно статті 2 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.

Містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України “Про стратегічну екологічну оцінку”.

Розділ “Охорона навколишнього природного середовища”, що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку”.

Згідно Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку” стратегічна екологічна оцінка – процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків, яка включає визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, складання звіту про стратегічну екологічну оцінку, проведення громадського обговорення та консультацій (за потреби – транскордонних консультацій), врахування у документі державного планування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій, інформування про затвердження документа державного планування та здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.

Згідно статті 2 ЗУ «Про стратегічну екологічну оцінку» Цей Закон регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виконання документів державного планування та поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об’єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об’єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі – території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Дія ЗУ «Про стратегічну екологічну оцінку» не поширюється на:

документи державного планування, що стосуються виключно національної оборони або дій у разі надзвичайних ситуацій;
бюджети, бюджетні програми та фінансові плани;
план відновлення та розвитку регіонів, плани відновлення та розвитку територіальних громад.

Здійснення стратегічної екологічної оцінки проекту документа державного планування виключає необхідність проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи такого документа.

Згідно статті 4 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» Об’єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем).

До об’єктів будівництва не належать нафтові і газові свердловини та об’єкти їх влаштування (облаштування), включаючи необхідні інженерні лінійні комунікації від свердловин для транспортування нафти і газу в місця підготовки продукції, та промислові трубопроводи для транспортування продукції.

Згідно статті 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» Проектна документація на будівництво об’єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

До проектної документації на будівництво об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”, додаються результати оцінки впливу на довкілля.

Обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, які:

за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, – щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, перевезення небезпечних вантажів, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;

підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України “Про оцінку впливу на довкілля” в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.

Згідно статті 32 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» Клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі – клас наслідків) – це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об’єкті або які знаходитимуться зовні такого об’єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об’єкта.

Клас наслідків визначається для кожного об’єкта – будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

Усі об’єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):

незначні наслідки – СС1;

середні наслідки – СС2;

значні наслідки – СС3.

Рисунок 1 – Класи наслідків (відповідальності) об’єктів (за даними ДСТУ 8855:2019 «Будівлі і споруди. Визначення класу наслідків (відповідальності)»

Згідно п. 4.15 ДСТУ 8855:2019 «Будівлі і споруди. Визначення класу наслідків (відповідальності)» незалежно від класифікації за ознаками рис. 1 потрібно встановлювати клас наслідків не менше ніж:

СС3 – для об’єктів першої категорії, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля;
СС2 – для об’єктів другої категорії, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля;

Згідно статті 32 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» об’єкти, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля належать до класу наслідків (відповідальності) СС1.

Перелік діяльностей та поділ на категорії зазначений у статті 3 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» (пункти 1-21 частини другої для першої категорії та пункти 1-13 частини третьої для другої категорії)..

Критерії визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля визначені в Постанові КМУ №1010 від 13.12.2017 року, зокрема оцінці впливу на довкілля не підлягають:

Оцінці впливу на довкілля не підлягають розширення і зміни діяльності та об’єктів, визначених пунктами 1-21 частини другої та пунктами 1-13 частини третьої статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, а саме:

технічне переоснащення одиниць та вузлів технологічного устаткування, систем управління та автоматизації, які морально застаріли та у яких вичерпано технічний ресурс, що розташовані в існуючих цехах, приміщеннях, без перепрофілювання, капітального ремонту, реконструкції об’єктів та підприємств, якщо в результаті такого переоснащення господарська діяльність не призведе до збільшення утворюваних та утворення нових видів небезпечних відходів, збільшення та/або появи нових джерел викидів в атмосферне повітря та скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення;
капітальний ремонт інженерних мереж (газопостачання, водопостачання, водовідведення, теплопостачання, електропостачання, зв’язку) в межах існуючої мережі та у межах відведення земельних ділянок, без зміни зовнішніх геометричних розмірів, цільового та функціонального призначення, за винятком виконання таких робіт на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду (крім господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків), за умови, що припинення на час виконання робіт експлуатації об’єкта в цілому або його частин не призведе до збільшення утворюваних та утворення нових видів небезпечних відходів, збільшення та/або появи нових викидів в атмосферне повітря та скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення;
капітальний ремонт та реконструкція окремих виробничих споруд та інженерних мереж в межах територій та/або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, без перепрофілювання та зміни зовнішніх геометричних розмірів та за умови, що в результаті такого капітального ремонту та реконструкції господарська діяльність не призведе до збільшення утворюваних та утворення нових видів небезпечних відходів, збільшення та/або появи нових джерел викидів в атмосферне повітря та скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення;
розширення господарської діяльності або об’єктів, які не підлягали оцінці впливу на довкілля та які внаслідок зазначеного розширення не перевищуватимуть порогових значень для видів діяльності або об’єктів, визначених у частинах другій і третій статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”;
розширення господарської діяльності або об’єктів, які підлягали оцінці впливу на довкілля та щодо яких було отримано висновок з оцінки впливу на довкілля, якщо зазначене розширення не перевищуватиме порогових значень для видів діяльності або об’єктів, визначених у частинах другій і третій статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” (у разі встановлення таких порогових значень);
розширення господарської діяльності або об’єктів, які підлягали оцінці впливу на довкілля та щодо яких було отримано висновок з оцінки впливу на довкілля, порогові значення для яких у частинах другій і третій статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” не встановлені, за умови, що в результаті такого розширення господарська діяльність не призведе до збільшення утворюваних та утворення нових видів небезпечних відходів, збільшення та/або появи нових джерел викидів в атмосферне повітря та скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення;
перепрофілювання господарської діяльності або об’єктів з метою провадження господарської діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, якщо зазначене перепрофілювання не пов’язане з ліквідацією (демонтажем) таких об’єктів, рекультивацією чи консервацією таких об’єктів або територій.

планована діяльність, визначена пунктами 1-21 частини другої та пунктами 1-13 частини третьої статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, у разі, коли вона спрямована виключно на забезпечення оборони та енергетичної безпеки держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків військової агресії Російської Федерації проти України, а саме діяльність з:

1) будівництва об’єктів військового та оборонного призначення, які використовуються виключно для забезпечення оборони держави та на які поширюються вимоги законодавства про державну таємницю;

1-1) будівництва повітряних ліній електропередачі напругою 220 кВ і більше та підстанцій напругою 330 кВ і більше у період дії воєнного стану;

2) відновлення окремих конструкцій будівель і споруд з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та відновлення функціонування об’єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів;

3) відновлення з метою досягнення експлуатаційно придатного стану пошкоджених або зруйнованих внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України та бойових дій (з початку та у період дії правового режиму воєнного стану) об’єктів, призначених для життєдіяльності населення (об’єктів, що забезпечують: газопостачання; постачання електричної енергії; транспортування та постачання теплової енергії; централізоване водопостачання; централізоване водовідведення), шляхом їх поточного або капітального ремонту, реконструкції (без підвищення класу наслідків відповідальності об’єкта та у межах раніше відведених земельних ділянок, без зміни геометричних розмірів об’єкта);

4) відновлення об’єктів, що передбачені абзацами третім – сьомим пункту 7 частини другої статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, та інших залізничних колій і споруд, що пошкоджені або зруйновані внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України з початку та у період дії правового режиму воєнного стану, шляхом проведення робіт з нового будівництва зруйнованих та реконструкції, капітального ремонту пошкоджених об’єктів та споруд без підвищення класу наслідків (відповідальності) об’єктів будівництва.

Ще одним документом екологічної оцінки є ДБН А.2.2-1:2021 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС)» . Ці норми встановлюють вимоги до складу і змісту розділу оцінки впливів на навколишнє середовище (далі – ОВНС) у складі проектної документації на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт будівель і споруд будь-якого призначення та їх комплексів. Ці норми застосовують для прийнятих проектних рішень з урахуванням обґрунтування економічних, технічних, організаційних, санітарних та інших заходів, спрямованих на забезпечення безпеки навколишнього середовища під час будівництва та експлуатації будівель і споруд будь-якого призначення та їх комплексів.

Щодо вітроенергетики ще одним документом екологічного спрямування є ДСТУ 8339:2015 «Вітроенергетика. Вітроелектростанції. Оцінення впливу вітроелектростанцій на навколишнє середовище». Цей стандарт установлює показники оцінення впливу вітроелектростанцій (ВЕС) на навколишнє середовище, процедуру відстежування (моніторингу) впливу ВЕС на навколишнє середовище та критерії найперспективніших площадок для будування ВЕС щодо техногенного навантаження. Застосовний до материкових та офшорних ВЕС. Цей стандарт поширюється на ВЕС, які проектують та будують, а також збудовані до надання чинності цьому стандарту (в частині оцінення впливу під час експлуатування), та є обов’язковим для замовника ОВНС.

Підготувала Марія ЛОПУШАНСЬКА, еколог групи компаній «ЗАХІДНАДРАСЕРВІС», голова комітету ОВД і СЕО Асоціації професіоналів довкілля «PAEW»