30 Груд 2022

Які правила зберігання використаного мастила (гідравлічної олії) на заводі?

Ситуація:

Які правила зберігання використаного мастила (гідравлічної олії) на заводі? Чи є визначений максимум та вимоги щодо матеріалу й об’єму тари? Наприклад, чи можна зберігати мастило в єврокубі місткістю 1500 л? Який відсоток рідини від об’єму куба повинен уміщати захисний піддон? Протягом якого часу можна зберігати та в якому місці?

Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов’язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням регламентовано в Законі України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/98-ВР (далі – Закон).

У статті 1 Закону зберігання відходів визначено як тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об’єктах (до їх утилізації чи видалення).

Відповідно до вимог ст. 17 Закону, суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов’язані, зокрема:

на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку;
забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;
не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки;
не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об’єктах;
здійснювати контроль за станом місць чи об’єктів розміщення власних відходів;
призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами;
виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Коментар експерта:

Зберігання відходів повинно здійснюватися відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення) (ст. 33 Закону).

Вимоги щодо тимчасового зберігання (накопичення) відходів також регламентовані в ДСТУ 4462.3.01:2006 «Охорона природи. Поводження з відходами. Порядок здійснення операцій» (пункти 7.2.1 – 7.2.8).

З метою визначення кола прав та обов’язків посадових осіб, відповідальних за поводження з відходами, на підприємстві необхідно розробити та затвердити Інструкцію щодо умов і правил збирання, тимчасового розміщення промислових та побутових відходів (чи інший організаційно-розпорядчий документ).

У такому документі необхідно визначити:

заходи, спрямовані на запобігання та зменшення обсягів утворення відходів;
правила збирання, тимчасового розміщення промислових відходів на промислових майданчиках відповідно І, ІІ ІІІ, ІV класів небезпеки;
правила вивезення цих відходів.

Практика:

Тобто в інструкції має бути зазначено, які відходи на підприємстві утворюються, до якого класу небезпеки вони належать. Мають бути план розміщення та паспорт місця тимчасового розміщення відходу. Повинні міститися відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць (об’єктів). Слід передбачити умови тимчасового розміщення відходів за класами небезпек, зазначити вимоги до перевезення тощо.

Конкретні місця для тимчасового розміщення відходів на території підприємства визначаються з огляду на вимоги екологічної безпеки та запобігання негативному впливу їх на навколишнє природне середовище та здоров’я людини.

Практика:

Наприклад, відпрацьовані нафтопродукти (відходи ІІ класу небезпеки) зберігаються у спеціальних металевих або пластикових посудинах з кришками, у приміщенні на відкритій ділянці з твердим покриттям, з обвалуванням для унеможливлення розтікання мастил у разі аварійної ситуації.

Місце для зберігання відпрацьованих нафтопродуктів повинно бути обладнане відповідно до вимог протипожежної безпеки!

Водночас в абз. 3 ч. 5 ст. 34 Закону визначено, що не підлягає ліцензуванню зберігання (накопичення) суб’єктом господарювання утворених ним небезпечних відходів, якщо протягом року з дня утворення небезпечні відходи передаються суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Тож зверніть увагу, що тимчасово можна зберігати відходи лише за наявності договору з підприємством що має відповідну ліцензію. Інформацію про ліцензіатів можна отримати у Переліку ліцензіатів на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами на сторінці Міндовкілля «Дозволи та ліцензії».

Порядок поводження з відпрацьованими нафтопродуктами затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 № 1221 «Деякі питання збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив)».

Зберігати відходи у пластиковій посудині (єврокубі) цілком можливо. У посудинах такого типу перевозять навіть небезпечні речовини. Єврокуби виготовляють із спеціального поліетилену високої міцності з підвищеними ударостійкими характеристиками. Каркас єврокубу оцинкований, металевий, посилений. Зберігання у такій посудині забезпечить недопущення забруднення навколишнього середовища.

Посилений піддон (дерев’яний або пластиковий) вже йде у комплекті до єврокубу. Одного такого піддона достатньо для зберігання мастила.

Не перевищуйте проєктну місткість посудини. Відпрацьовані нафтопродукти наливайте лише до відповідних відміток.

Коментар експерта:

Відпрацьовані нафтопродукти рекомендую зберігати у спеціально відведеному для цих цілей приміщенні. Термін зберігання – до року. В разі вичерпання цього строку відходи необхідно передати організації, яка має ліцензію на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

Автор: Олена Кошелева, Член редакційної ради журналу «SUSTAINABILITY LEADER’S GUIDE: Право. Технології. Кейси», Віце-президент Асоціації ПАЕУ з управління відходами, внутрішній аудитор систем ISO 9001, ISO 14000