Головна / ESG / Більше страху, менше надії: що показали перші ESG-звіти за CSRD. Частина 1
Більше страху, менше надії: що показали перші ESG-звіти за CSRD. Частина 1.
Автор:
Людмила ЦИГАНОК, засновниця ESG Liga, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, гендиректор «Офісу сталих рішень»
Пропоную аналіз першої хвилі CSRD-звітності: більше обережності, менше амбіцій. Чого чекати далі? Перші корпоративні звіти за CSRD відкрили несподівану картину: бізнес охоче ідентифікує ESG-ризики, але рідко говорить про можливості чи позитивні впливи. Чи є це ознакою обережності нового стандарту, чи глибшого нерозуміння своєї ролі в сталому розвитку?
Мабуть, частина з вас вже бачили, що перші корпоративні звіти за стандартами CSRD вже оприлюднені.
Це унікальний момент: ми можемо вперше масштабно подивитися, як компанії оцінюють свої ризики, можливості та впливи у сфері сталого розвитку. Якщо проаналізувати дані 250 компаній, можна сформулювати декілька висновків, які, на мою думку, визначатимуть розвиток ринку у найближчі роки. Базові дані я беру з дослідження PwC “In search of sustainable value: The CSRD journey begins”
1. Своя суттєвість у кожного: від 10 до 120 тем
Коли дивишся на перші звіти, дивує різниця у підходах. Хтось розкриває 10-15 тем, хтось — понад 120.
Більше — не завжди означає краще. Це радше показує, що підходи до визначення суттєвості ще дуже незрілі.
Очевидно, що за кілька років ми побачимо більше гармонізації, коли ринок сформує спільні уявлення про те, що справді важливо розкривати.
2. Клімат, працівники і бізнес-етика — три кити ESG
Незалежно від галузі, у фокусі компаній залишаються:
Зміна клімату (цілі зі скорочення викидів, адаптація до ризиків).
Власні працівники (права, безпека, рівність можливостей).
Етика ведення бізнесу (антикорупція, відповідальність).
Цікаво, що навіть у минулому році окремі компанії ризикували прибирати зміну клімату зі списку істотних тем. Чи пройде така аргументація випробування часом — побачимо.
3. Де галузь — там і суттєвість
Біорізноманіття, водні ресурси, спільноти — теми, які часто залишаються на периферії. Але важливо пам’ятати: те, що несуттєве для однієї галузі (наприклад, ІТ), є критичним для іншої (сільське господарство, видобуток).
Ранжування тем — не просто вправа для аудиту. Це — прояв реального розуміння свого впливу.
4. Бізнес більше боїться ризиків, ніж вірить у можливості
Звітність чітко показує:
Ризики вказуються в рази частіше.
Можливості часто виглядають другорядними — як приємні бонуси, а не стратегічний вектор.
Лише одна (!) компанія у вибірці не знайшла у себе жодної можливості в ESG. Це більше говорить не про реальний стан речей, а про страх помилитися у публічній оцінці нових трендів.
Що це означає для бізнесу? Компанії, які сьогодні концентруються лише на ризиках, завтра ризикують пропустити нові можливості для зростання. Баланс між загрозами і перспективами — ключ до стійкості.
5. Негативний вплив — це обов’язково. Позитивний — опціонально?
Компанії ретельно ідентифікують свої негативні впливи на довкілля і суспільство — часто навіть перестраховуючись. А ось позитивні впливи розкриваються обережно або взагалі ігноруються.
З одного боку, це мінімізує ризики звинувачення у greenwashing. З іншого — позбавляє компанії можливості будувати сильний наратив про свій внесок у сталий розвиток.
6. Кліматичний блок виглядає найбільш пропрацьованим
Саме тут сьогодні найбільша концентрація якісного розкриття:
Більшість компаній мають заявлені кліматичні цілі.
Scope 3 (непрямі викиди) поступово стає новим стандартом прозорості.
Фінансовий сектор уже серйозно працює з даними про фінансовані викиди.
Це перша сфера, де вимоги CSRD дали відчутний поштовх до якісних трансформацій.
7. Кібербезпека та штучний інтелект — нові зірки ESG
Якщо ще кілька років тому цифрові ризики були окремою темою ІТ-безпеки, сьогодні кібербезпека входить у суттєвість ESG:
20% компаній визнають кібербезпеку критичним елементом ESG-стратегії.
2% почали говорити про відповідальне використання ШІ.
Це лише початок: цифрові аспекти стійкості будуть інтегруватися все глибше.
Куди далі?
Мій висновок простий: Ринок вчиться бачити свій вплив. Але поки що більше через призму страху, ніж через можливості. Перші кроки завжди обережні. Та справжня сила ESG-підходу не у виявленні ризиків, а у здатності перетворювати їх на можливості. Ті, хто зможе побачити у стійкості майбутнє — не просто виживуть, а переможуть.
У найближчі роки ми побачимо:
Зріліші методики подвійної суттєвості.
Більш гармонізовані підходи до розкриттів.
Активніший перехід від ризик-орієнтованого мислення до мислення можливостей.
І ті компанії, що зуміють вибудувати чесний, послідовний і амбіційний наратив, отримають реальну перевагу в боротьбі за клієнтів, партнерів і капітал.
Український бізнес уже сьогодні має інтегрувати сталий розвиток у свою операційну діяльність. Сфокусуйтеся на реальних ризиках, шукайте можливості навіть у мінливих умовах, і будуйте прозору комунікацію зі стейкхолдерами.
З чого почати бізнесу вже сьогодні?
1) Проведіть базову інвентаризацію ESG-ризиків і впливів.
Оцініть, які теми реально стосуються вашого бізнесу за подвійною суттєвістю — не варто покладатися тільки на стандартні шаблони.
2) Визначте хоча б 2–3 реальні можливості для розвитку через сталість.
Наприклад: нові ринки, запит на «зелені» продукти, оптимізація енергоспоживання.
3) Почніть фіксувати і документувати свої впливи.
Навіть якщо повної системи збору даних ще немає — важливо почати збирати первинну інформацію (витрати енергії, обсяги відходів, політики щодо працівників).
4) Відпрацюйте чітке пояснення вашого підходу до ESG.
Просте і зрозуміле повідомлення для клієнтів, партнерів і працівників — що для вас означає стійкий розвиток.
6) Поступово будуйте внутрішню культуру відповідальності.
Не все одразу. Але кожен крок — у бік прозорості, об’єктивності і реальних дій.
Підготувала
Людмила Циганок,
засновниця ESG Liga, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW,гендиректор «Офісу сталих рішень» спеціально для журналу «Sustainability leaders guide»