Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Готуємось до ESRS S1 в умовах війни: що треба знати про S-стандарти

Автор:

Людмила ЦИГАНОК, засновниця ESG Liga, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, гендиректор «Офісу сталих рішень»

Попри надзвичайні обставини, український бізнес уже сьогодні має справу з вимогами європейських стандартів звітності. Одним із них є ESRS S1, який визначає обов’язкові правила звітності щодо власних працівників. І хоча повна імплементація очікується для великих компаній у найближчі роки, готуватись варто вже зараз — особливо якщо ви працюєте з інвесторами, партнерами в ЄС або плануєте залучати фінансування.

Ця стаття — практичний орієнтир для ESG-фахівців, HR-команд, управлінців та консультантів:

      • які саме метрики потрібні для звітності,
      • що має бути в політиках,
      • як виглядають реальні S-ризики,
      • і як довести, що компанія дійсно дбає про людей, навіть без «ідеального» набору форм.

Війна — не привід уникати прозорості. Навпаки: виклик, який дозволяє показати справжнє обличчя відповідального бізнесу.

HR та H&S у звітності (ESRS S1)

ESRS S1 — це один із Європейських стандартів звітності з питань сталого розвитку (European Sustainability Reporting Standards), який регламентує звітність компаній щодо власних працівників.

Це частина нової системи звітності, яку запроваджує CSRD (Corporate Sustainability Reporting Directive) в ЄС і яка є обов’язковою для великого бізнесу з 2024 року.

Суть ESRS S1: «Own workforce» — Власні працівники

ESRS S1 охоплює всі аспекти впливу компанії на своїх постійних, тимчасових, повних і часткових працівників, включно з персоналом, який залучено через агентства. Основна мета – показати як компанія впливає на добробут працівників, дотримується їхніх прав, забезпечує гідну працю, рівність, здоров’я та безпеку.

Структура ESRS S1 включає:

    1. Політики та процеси:
        • Чи існує політика гідної праці, антидискримінації, рівності?
        • Як компанія оцінює ризики щодо прав працівників?
    1. Дії та цілі:
        • Які ініціативи впроваджуються (навчання, охорона праці, інклюзивність)?
        • Які цілі ставить компанія (наприклад, збільшення частки жінок у керівництві)?
    1. Ключові показники (метрики):
        • Плинність кадрів
        • LTIFR (частота нещасних випадків)
        • Середня тривалість навчання
        • Гендерний баланс
        • Pay gap
        • Частка охоплених профспілками чи колективними договорами
    1. Вплив, ризики, можливості:
        • Які соціальні ризики є в компанії?
        • Які позитивні впливи створює бізнес для працівників?

Навіщо це потрібно компаніям:

        • відповідати вимогам CSRD
        • демонструвати відповідальність перед інвесторами, партнерами, працівниками
        • уникати репутаційних ризиків
        • забезпечити сталість кадрової політики та довіру всередині організації

Зверніть увагу на відмінність від інших S-стандартів:

Стандарт

Кого охоплює

ESRS S1

Власні працівники (staff, agency, contractors)

ESRS S2

Працівники у ланцюгах постачання

ESRS S3

Спільноти (локальні громади)

ESRS S4

Споживачі та кінцеві користувачі

Одразу зазначу, ESG-фахівець має бути інтегратором, а не замінником HR чи H&S-директора.

Його роль — розуміти суть, знати стандарти і вміти ставити правильні запитання, а не рахувати LTIFR самостійно (це показник частоти травм з тимчасовою втратою працездатності, який використовується для оцінки рівня безпеки на виробництві). Він вказує, скільки травм з втратою часу (коли працівник був змушений не працювати більше 24 годин через травму) відбувається на кожен мільйон відпрацьованих годин)

Ось що фахівець із ESG має знати про S-компонент — особливо в контексті ESRS S1–S4, GRI та міжнародних норм:

1) Що таке «S» у ESG — не лише про людей, а про системну відповідальність

S (Social) — це:

      • права працівників і людиноцентричність бізнесу
      • гідна праця й рівність
      • охорона здоров’я і безпека
      • участь у житті спільнот
      • відповідальні ланцюги постачання

2) Що саме має розуміти ESG-фахівець (не будучи HR чи H&S)

1) Які ключові політики повинні бути в компанії:

    • політика гідної праці (з посиланням на ILO – міжнародна організація праці)

У звітності (ESRS, GRI, CSRD) якщо компанія заявляє про «відповідальне ставлення до праці», то повинна вказатина які саме ILO конвенції вона орієнтується і як контролює їх дотримання у себе та у постачальників

    • політика охорони праці (ISO 45001, GRI 403)
    • політика рівності й недискримінації
    • механізми скарг (whistleblowing, grievance mechanism)

Whistleblowing і grievance mechanism — це механізми подачі скарг і сигналів про порушення, які компанія має забезпечити для захисту прав працівників, партнерів і зацікавлених сторін. Вони є ключовими елементами «S» компоненти ESG та прямо згадуються у стандартах ESRS, GRI, UNGPs.

Що таке механізм повідомлення про порушення?
Простими словами:
це коли співробітник або інша особа повідомляє (часто анонімно) про серйозні порушення в компанії, наприклад: корупцію, дискримінацію, порушення охорони праці, фінансові махінації, шкоду довкіллю, часто такий механізм: є анонімним або конфіденційним, передбачає захист викривача від утисків, має чіткий порядок реагування. В ЄС діє Директива про захист викривачів (EU Whistleblower Directive) — вона зобов’язує компанії з 50+ працівниками мати такі системи.

Grievance mechanism — це система розгляду скарг. Простими словами: це коли будь-який працівник або стороння особа (наприклад, мешканець громади, постачальник) може: подати скаргу, отримати офіційний розгляд, дочекатися зворотного зв’язку і вирішення. Мета — мирне, своєчасне та ефективне вирішення конфліктів або порушень прав. Такий механізм має бути: доступним (зрозумілою мовою, у зручній формі), незалежним (не каральним), відкритим для всіх категорій працівників, включно з підрядниками, з інтеграцією в політику прав людини або етики.

У звітності ESG (ESRS S1, S2, S3, GRI) компанії мають розкрити: чи існує whistleblowing/grievance система, хто може подавати скарги (власні працівники, постачальники, спільноти), скільки скарг отримано, розглянуто, задоволено, які були теми скарг (дискримінація, безпека, оплата тощо)

    • політика постачання (права працівників у ланцюгу)

2) Які показники (метрики) важливі:

    • гендерний баланс, оплата, керівні ролі
    • LTIFR, травматизм, навчання з охорони праці
    • плинність персоналу, навчання і розвиток
    • доступність (інклюзивність) для різних категорій працівників
    • механізми колективного діалогу (профспілки, переговори)

3) Які стандарти регулюють S-компонент:

    • ESRS S1–S4 (власні працівники, працівники в ланцюгах, споживачі, спільноти)
    • GRI 401–407 (HR), GRI 403 (охорона праці)
    • ILO Conventions (основа прав людини в праці)
    • UN Guiding Principles (захист прав людини бізнесом)

4) Основна компетенція ESG-фахівця щодо «S» — це:

Має знати…

Що робити…

Які S-теми ключові для компанії

Провести подвійний аналіз суттєвості

Які міжнародні норми існують

Перевірити, чи імплементовані вони у внутрішні політики

Які метрики потрібні для звітності

Узгодити з HR/H&S, як і коли збираються ці дані

Які ризики може створювати ігнорування S-компоненти

Інформувати керівництво про можливі репутаційні або правові наслідки

Як виглядають S-ризики у компанії

S-ризики — це соціальні ризики, пов’язані з людьми: працівниками, підрядниками, громадами, постачальниками.

Типові приклади:

Ризик

Приклад ситуації

Страйки

Зупинка виробництва через невиплату зарплат, невдоволення умовами праці

Дискримінація

Скарги працівниць на нерівну оплату або кар’єрні бар’єри

Нещасні випадки/травми

Травма на виробництві через відсутність інструктажу або несправне обладнання

Порушення прав підрядників

Аутсорсинговий персонал працює понаднормово без доплат

Скандал у ЗМІ

Викриття порушень через whistleblower або розслідування журналістів

Соціальне незадоволення громади

Опір громади через шум, забруднення, або непрозору діяльність

Ці ситуації швидко виходять у публічний простір і створюють імідж «недоброчесного роботодавця» або «неетичної компанії».

Як S-показники впливають на бізнес (репутацію, інвестиції, контракти)

S-показники стали комерційно значущими — вони прямо впливають на гроші, довіру і партнерства.

Репутаційний вплив

    • Соцмережі швидко підхоплюють кейси дискримінації, травм, булінгу
    • Рейтинг роботодавця (Glassdoor, Indeed) падає
    • Стає складно залучити кваліфікованих працівників
    • Зростає плинність кадрів

 

Інвестиційний вплив

    • ESG-інвестори аналізують S-показники, перш ніж вкладати кошти
    • Погані HR/H&S практики — «червоний прапорець» для фондів, банків, грантодавців
    • У багатьох кредитних програмах (ЄІБ, ЄБРР, USAID) вимагаються S-запобіжники

 

Контрактний вплив (тендери, закупівлі, експорт)

    • У міжнародних тендерах дедалі частіше є вимоги до:
        • наявності політики з охорони праці (ISO 45001)
        • LTIFR < певного рівня
        • дотримання ILO-конвенцій
        • політики рівності/інклюзивності
    • Великі замовники (наприклад, IKEA, Nestlé) можуть розірвати контракти через порушення S-етики у постачальників

 

Поради ESG-фахівцю:

    • S не менш важлива, ніж екологія чи управління
    • Контролюйте не лише політики, а й фактичні індикатори: плинність, LTIFR, скарги, інклюзивність.
    • Системно зв’язуйте ці показники з бізнес-результатами

У звітах за ESRS S1 важливо не просто вказати, що компанія «піклується про людей», а показати, як саме вона це робить, якими метриками це вимірюється і як впливає на бізнес і працівників.

Практичні орієнтири для впровадження ESRS S1 в умовах України

Ключові S-метрики відповідно до ESRS S1

Метрика

Як рахувати / Збирати

Коментар

LTIFR

(Кількість травм із втратою працездатності × 1 000 000) / Відпрацьовані людино-години

Обов’язковий для H&S звітності

Плинність персоналу

(Кількість звільнених / Середня чисельність) × 100%

Варто розділяти за причинами: звільнення, ротація

Середня тривалість навчання

Години навчання / кількість працівників

Важливо враховувати як обов’язкове, так і розвиткове

Гендерний баланс

Частка жінок загалом і на керівних посадах

Для DEI оцінок

Pay gap

Різниця в середній зарплаті жінок і чоловіків

Вказується у відсотках

Охоплення колективними угодами

% працівників, охоплених КУ або профспілками

Показник соціального діалогу

Скарги (grievances)

Кількість поданих, розглянутих, вирішених скарг

Має бути незалежний канал

Що має включати політика щодо працівників (HR/S-політика):

Розділ

Що має бути описано

Зобов’язання керівництва

Поведінковий кодекс, права людини, нульова толерантність до дискримінації

Система охорони праці

Хто відповідальний, як проводиться навчання, інструктажі, реагування

Адаптація ветеранів

Процедури повернення, підтримка (юридична, психологічна), коригування посад/навантаження

Оцінка психосоціальних ризиків

Методики виявлення вигорання, реагування на стрес, канали підтримки

Механізм скарг

Як подати, як розглядається, скільки часу займає, хто має доступ

Чеклист для ESG-команди: чи готова ваша компанія до S-звітності за ESRS S1

Питання

Так / Ні

Чи є у вас формалізована політика гідної праці з посиланням на ILO?

 

Чи є у вас grievance mechanism і анонімний канал для whistleblowing?

 

Чи проводиться оцінка психосоціальних ризиків і фіксується вигорання?

 

Чи враховуються підрядники, аутсорсингові працівники в H&S політиках?

 

Чи є цілі на рік у сфері рівності, інклюзії, охорони праці?

 

Чи аналізується плинність кадрів і причини звільнень?

 

Чи адаптовано політику для ветеранів та мобілізованих?

 

Чи включені працівники до формування політик (через зворотний зв’язок)?

 

Поради для ESG-фахівця в умовах війни

      1. Фіксуйте обставини, не лише метрики. В ESRS важливо не тільки «що», а й «у яких умовах».
      2. Збирайте історії. Якісна інформація про виклики, рішення, людські реакції підсилює звіт більше, ніж сухі дані.
      3. Працюйте з HR та H&S як з партнерами, а не постачальниками цифр. Створюйте міжфункціональні мікрокоманди.
      4. Не чекайте «ідеалу». Зробіть перший крок — наприклад, просту форму скарги чи щомісячну перевірку LTIFR.
      5. Адаптуйте мову політик під сьогоднішні реалії. Не «в ідеалі», а «реалістично, етично і по-людськи».

Ну і, звісно, не можемо не зачепити контексту війни в Україні. Адже війнa змінює суть «S»: від стандартів — до людяності

У мирних країнах S-компонента — це про рівність, здоров’я, безпечні умови праці.
В Україні ж — виживання, гнучкість, психологічна стійкість, підтримка і солідарність.

Важливо сказати прямо:

Сьогодні S для українського бізнесу — це не просто «про права працівників». Це про відповідь на запит «А як ви піклуєтесь про своїх людей у ситуації надзвичайної небезпеки, тривоги, втрат?»

Ключові виклики S в умовах війни

Категорія

Мирний контекст (ЄС)

Українські реалії

Робочий час

40 год/тиждень, чітке дотримання

Понаднормова праця, чергування в укриттях, робота під сиренами

Психосоціальне здоров’я

Програми well-being, work-life balance

Тривожність, вигорання, відсутність сну після атак

Безпека праці

Техніка безпеки, інструктаж

Мінімізація ризиків під час повітряних тривог, евакуацій

Ветерани / мобілізовані

Формальні DEI-програми

(DEI — від англійського Diversity, Equity, and Inclusion — різноманітність, рівність та інклюзивність) — це програми, спрямовані на створення середовища, де кожна людина відчуває себе важливою та цінує, незалежно від її статі, раси, віку, інвалідності, сексуальної орієнтації, релігії та інших характеристик)

Повернення з фронту, адаптація, фізичні та психологічні травми

Відпустки / вихідні

Закріплені графіки

Робота без вихідних, волонтерство, відкладені відпустки

Скарги

Стандартизовані системи

Сором/страх заявити про проблеми в колективі, що «тягне на собі фронт»

Про що сьогодні думає український ESG-спеціаліст?

      • Як враховувати психоемоційний стан людей у HR/S-політиках під час війни?
      • Як не вимагати «показників без травм», коли працівник ледь живий морально?
      • Як підтримати ветеранів, які повернулись, не маючи психолога в штаті?
      • Чи можемо ми адаптувати європейські вимоги до українських обставин, не втрачаючи суті ESG?

Використовуйте принцип: не знижувати стандарти, а глибше вкорінювати людяність

S-компонента під час війни — це не «менше», а «більше»:

      • більше уваги до ментального здоров’я
      • більше поваги до людської межі
      • більше системної допомоги тим, хто волонтерить, служить, втратив

Важливо розуміти:

      • Європейський стандарт не можна «списати як кальку» — його треба переосмислити через досвід війни
      • Компанія з ESG-зобов’язаннями в Україні — це не та, що звітує про кількість годин навчання. Це та, що створила простір довіри, турботи й опори навіть у найтемніші дні
      • Війна — це крайній тест для S. І якщо ми проходимо його з гідністю — ми насправді будуємо сталу організацію. ESG має визнати: людська межа існує, її треба бачити, чути, берегти.

Підготувала

Людмила Циганок, засновницею ESG Liga в Україні, гендиректором «Офіс сталих рішень» спеціально для журналу «Sustainability leaders giuide» №6, 2025.

Де отримати допомогу, знання, ментора в сфері ESG?

Все це доступно всім учасникам ESG Liga

В ESG Академія PAEW: як відбувається навчання стандартам, вимогам, інструментам і метрикам?

Звертайтесь з питань взаємодії:

Безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: 0 800 330 351

      • (063) 441-23-58, i.plugareva@ukraine-oss.com
      • (098) 999-63-12, a.moroz@ukraine-oss.com
      • (067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com
      • (099) 370-4227, (096) 740-3028, a.prystupa@ukraine-oss.com