Не просто звітувати: уроки з перших кейсів CSRD. Частина 2
Автор:
Людмила ЦИГАНОК, засновниця ESG Liga, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, гендиректор «Офісу сталих рішень»
Сотні компаній, що базуються або котируються на біржі Європейського Союзу, публікують заяви про сталий розвиток відповідно до Директиви ЄС про корпоративну звітність про сталий розвиток (CSRD). Це важливо, оскільки CSRD — це не просто технічна звітність. Це, перш за все, спроба стимулювати зміну поведінки: директива вимагає від компаній ретельно оцінювати та розкривати бізнес-ризики та можливості з широкого кола тем сталого розвитку, а також вплив компанії на суспільство в цілому та навколишнє середовище. На кону стоїть створення цінності та її захист.
Аналіз базових даних з дослідження PwC “In search of sustainable value: The CSRD journey begins” дозволяє нам побачити цікаві кейси і тенденції:
Nestlé розглядає зміну харчових звичок споживачів як можливість для розвитку сталого портфеля продуктів, зокрема через розширення пропозиції рослинних альтернатив.
Компанія не лише описала ризики (кліматичні, сировинні), а й чітко показала, як нові тренди відкривають нові бізнес-ніші.
ING Group у своєму звіті фокусується на темі власної робочої сили як ключового активу для переходу до стійкої економіки.
Також ING активно працює із фінансованими викидами — встановлює таргети для свого кредитного портфеля, підтримуючи перехід клієнтів на «зелені» бізнес-моделі.
Unilever представила детальний план кліматичного переходу, включаючи конкретні кроки для досягнення нульових викидів: повний перехід на відновлювану енергію на всіх об’єктах, робота з постачальниками над скороченням Scope 3.
Компанія вийшла за межі обіцянок, запропонувавши реальні, вимірювані дії.
Іспанський банк BBVA детально розкрив дані про свої фінансовані викиди (financed emissions), охопивши комерційне кредитування, інвестиційні портфелі та інші класи активів.
Це вимагає серйозної аналітики і готовності показати складні для контролю обсяги непрямих викидів.
SAP серед перших визнала кібербезпеку і етичне використання ШІ як окремі суттєві ESG-аспекти.
Компанія розкрила політики управління ризиками цифровізації і почала описувати принципи відповідального застосування штучного інтелекту у своїх рішеннях.
Mercedes-Benz у своєму звіті розповідає про інвестиції в технології низьковуглецевого виробництва сталі для свого ланцюга постачання.
Компанія бачить зменшення викидів не тільки у власному виробництві, а й у впливі через постачальників.Mercedes-Benz фокусується не тільки на своїх процесах (Scope 1 і 2), а й активно працює над зниженням Scope 3 через зміни в ланцюгах постачання — це дуже актуальна практика для будь-якого виробничого бізнесу.
Страхова компанія AXA зробила ставку на оцінку свого впливу на екосистеми і біорізноманіття, що наразі досить рідкісне серед компаній.
Вони вказали не лише загальні декларації, а й провели оцінку ризиків у страхових і інвестиційних портфелях, пов’язаних із втратою біорізноманіття. Біорізноманіття поки мало хто розкриває серйозно, але AXA працює наперед, готуючись до того, що ця тема стане регуляторною вимогою найближчим часом (особливо з появою стандарту ESRS E4).
Швейцарська фармацевтична компанія Roche розширила межі розгляду ESG-впливів, описавши доступність інноваційних медичних рішень як позитивний вплив на суспільство.
Вони інтегрували свої бізнес-стратегії (нові методи лікування) в ESG-розкриття.Roche показала, що ESG — це не тільки «скільки CO₂ ми викидаємо», а й як наша продукція змінює життя людей. Це дуже хороша практика для галузей, де соціальний вплив важливіший за екологічний.
Daimler Truck (виробник вантажівок) розкриває Scope 3 викиди не тільки в продажу техніки, а також враховує викиди в процесі використання транспорту кінцевими клієнтами. Компанія визнає, що викиди під час експлуатації є основним джерелом їхнього вуглецевого сліду. Багато виробників уникають глибокого аналізу викидів від використання їхньої продукції. Daimler Truck демонструє зрілість, взявши відповідальність за повний життєвий цикл свого продукту.
L’Oréal серед перших у секторі споживчих товарів включила етичне використання штучного інтелекту у свою звітність за CSRD.
Компанія описує, як принципи недискримінації і прозорості застосовуються в її цифрових продуктах і алгоритмах для клієнтів. Навіть у сфері краси та моди ШІ стає темою ESG-порядку денного — особливо важливо в контексті розробки персоналізованих косметичних рішень на основі даних клієнтів.
Узагальнено можна побачити у ряді опублікованих звітів наступне:
1. Компанії, які ризикнули визнати ШІ як суттєвий ESG-аспект
Чому це цікаво:
Бізнес починає бачити не тільки технічні вигоди від ШІ, а й етичні виклики — і готовий їх інтегрувати в свою ESG-стратегію. Це тренд, який у 2025–2026 роках сильно виросте.
2. Фінансові установи активно розкривають Scope 3 через «фінансовані викиди»
Приклад:
Банки публікують викиди за різними класами активів: комерційні кредити, іпотечні портфелі, інвестиційні портфелі.
Чому це цікаво:
Scope 3 зазвичай найскладніший для обчислення. А фінансовий сектор бере на себе лідерство в його розкритті — це важливий зсув ринку.
3. Компанії, які відкрито визнали більше негативних, ніж позитивних впливів
Приклад:
Компанії з промисловості та енергетики чітко розповідають про викиди, споживання ресурсів і ризики для біорізноманіття — навіть якщо це створює «похмуру» картину.
Чому цікаво:
Це показник серйозного ставлення до концепції подвійної суттєвості і готовності до реальних змін, а не просто формального «відписування» у звітах.
4. Кліматичні стратегії: не лише обіцянки, а й перехідні плани
Чому це цікаво:
Раніше бізнес часто обмежувався лише гучними обіцянками («досягнемо нульових викидів до 2050»). Тепер компанії демонструють конкретні шляхи досягнення цих цілей.
5. Компанії, що визнали біорізноманіття суттєвим, навіть якщо це не «модно»
Приклад:
Окремі компанії виділили біорізноманіття як окрему тему у своїй подвійній суттєвості, встановили KPI щодо зменшення впливу на природні середовища.
Чому це цікаво:
Це сигнал випереджальної позиції: навіть без суворих вимог бізнес вже готується до нових екологічних стандартів.
Які уроки для українських компаній із перших CSRD-звітів
можна винести?
1) Чесність важливіша за красиву картинку
Не бійтеся відкрито говорити про негативні впливи. Визнання проблем підвищує довіру більше, ніж намагання приховати їх або прикрасити. Відразу закладіть у свою звітність секцію про ризики і негативний вплив, навіть якщо цифри неідеальні.
2) Можливості треба шукати свідомо
Більшість компаній фокусуються на ризиках, але справжній розвиток починається там, де ви бачите можливості. Нові технології, запити на «зелені» продукти, перехід клієнтів до сталих рішень — усе це можна перетворити на перевагу.
У кожному ESG-аспекті поставте собі питання: «Що ми можемо запропонувати ринку краще або інакше?»
3) Краще короткий план дій, ніж далека обіцянка
Конкретні transition plans (плани переходу) мають більше цінності, ніж просто довгострокові цілі без реальних кроків. Навіть маленькі дії сьогодні підсилять вашу репутацію завтра.
Складіть базову «дорожню карту» на 1–3 роки: що змінити у процесах, продуктах або партнерських відносинах для підвищення стійкості.
Підготувала
Людмила Циганок,
засновниця ESG Liga, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW,гендиректор «Офісу сталих рішень» спеціально для журналу «Sustainability leaders guide»
Рекомендовані статті за темою:
Де отримати допомогу, знання, ментора в сфері ESG?
Все це доступно всім учасникам ESG Liga
В ESG Академія PAEW: як відбувається навчання стандартам, вимогам, інструментам і метрикам?
Звертайтесь з питань взаємодії:
Безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: 0 800 330 351
